Девід Герберт Річард Лоуренс

Девід Герберт Річард Лоуренс (1885-1930) – англійський письменник, автор романів, оповідань, віршів, п'єс, есе, книг про подорожі та листів. Його романи «Сини і коханці» (1913), «Веселка» (1915) та «Закохані жінки» (1920) зробили Лоуренса одним з найвпливовіших англійських письменників 20-го століття.

Девід Лоуренс найбільш відомий завдяки своєму роману «Коханець леді Чаттерлей». Графічний і дуже сексуальний роман був опублікований в Італії в 1928 році, але був заборонений у США до 1959 року, а в Англії — до 1960 року. Здобувши славу завдяки романам та оповіданням на початку своєї кар'єри, Лоуренс згодом отримав визнання завдяки особистим листам, в яких він детально описував цілу низку емоцій – від захоплення до депресії та пророчих роздумів.

Його модерністські твори розмірковують про сучасність, соціальне відчуження та індустріалізацію, водночас відстоюючи сексуальність, життєву силу та інстинкти. Кілька його романів були предметом цензурних розслідувань через радикальне зображення сексуальності та використання ненормативної лексики. Погляди та мистецькі вподобання Лоуренса здобули йому суперечливу репутацію; він зазнавав переслідувань та публічного спотворення його творчості протягом усього життя. 

На момент його смерті його зневажали як позбавленого смаку, авангардиста і порнографа, який здобув успіх лише завдяки еротиці. Однак англійський письменник і критик Е. М. Форстер у некролозі кинув виклик цій широко поширеній думці, описавши його як «найвидатнішого письменника нашого покоління». Пізніше англійський літературний критик Ф. Р. Лівіс також відстоював його мистецьку чесність і моральну серйозність.