0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Михайло Грушевський

4.0
Про Михайла Грушевського
Михайло Грушевський

Український історик, публіцист, громадський та політичний діяч, голова Наукового Товариства ім. Шевченка та Центральної Ради Української Народної Республіки та автор понад тисячі наукових праць.

Михайло Грушевський (29 вересня 1866  – 26 листопада 1934, 24 листопада 1934 або 25 листопада 1934) – український історик, громадський та політичний діяч.

Михайло здобув домашню початкову освіту, а в 1880 році його одразу зарахували до третього класу Тифліської гімназії. Саме під час навчання у гімназії він почав писати свої перші оповідання. Через 5 років він опублікував свої оповідання: «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина».

Михайла було зараховано до Київського університету Св. Володимира на історичне відділення історико-філологічного факультету. Наприкінці свого університетського навчання Грушевський долучився до українського руху, зокрема був членом київської «Громади».

У 1894 році він переїхав до Львова, де був призначений на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи Львівського університету. У той самий період він розпочав активну науково-організаційну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка. На початку 1897 року він став головою НТШ.

Впродовж 1897 – 1898 років Грушевський написав перший том своєї фундаментальної праці «Історія України-Руси». Разом з Іваном Франком він заснував «Літературно-науковий вістник». У 1907 році за участю Михайла було створено Товариство українських поступовців.

Коли в Києві почалося формування Української Центральної Ради, Грушевського заочно було обрано його головою – згодом це рішення було підтверджене. Грушевський брав участь у проголошенні I Універсалу УЦР. Під його головуванням III Універсалом було проголошено Українську Народну Республіку.

У 1919 році через низку причин Грушевський був змушений емігрувати до Чехословаччини. Там він розгорнув широку наукову та публіцистичну діяльність.  

У 1931 році Грушевський був вимушений жити у москві. У 1934 році він помер внаслідок операції, під час якої заразився сепсисом. Його тіло було перевезено до Києва.

Роки життя 29.09.1866 — 26.11.1934