Тарас Прохасько

Тарас Прохасько – український письменник, есеїст та журналіст, представник станіславського феномену, який сформувався в Івано-Франківську після розпаду СРСР. Прозу Прохаська, біолога за освітою, часто називають «рослинною філософією життя» за її щільний і медитативний характер, намагання вибудувати філософський погляд з аналогіями до інших форм життя.. Член Українського ПЕН-клубу та Асоціації українських письменників.

Прохаська вважають одним з найкращих українських есеїстів: він отримав дві престижні премії за есеїстику — премія імені Юрія Шевельова за книгу «Одної і тої самої» в 2013-му і Шевченківська премія за збірку есеїв «Так, але…» у 2020-му.

Головним твором Прохаська є роман «НепрОсті», який вийшов в 2002 році. Це «альтернативна» історія Карпат у першій половині XX століття. Роман входить до 100 найкращих українських літературних творів (за версією Українського ПЕН-клубу). І також він увійшов до збірки «ботакЄ», яка стала Книгою року у 2011 році.

Лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада 2007 року, яка заснована Польським інститутом у Києві. Отримав премію «Книга року BBC» за книгу есеїв «Так, але…» у 2019 році.