Василь Королів-Старий

Василь Королів-Старий  – український громадський діяч, письменник, видавець, член ТУП та один із засновників Української Центральної Ради.

Василь навчався в Полтавській духовній семінарії. Після його закінчення вступив до Харківського ветеринарного інституту й тривалий час працював ветеринаром.

Він брав участь у революційному та українському національному рухах, внаслідок чого був ув’язнений. Коли його звільнили, він почав займатися журналістикою й став дописувачем газет «Рада», «Хлібороб», «Засів».

З 1917 року Василь почав працювати у видавництві «Час», а також став першим редактором часопису «Книгарь». 7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Він також був членом ради Київського товариства «Просвіта».

У 1919 Василя було відряджено з дипломатичною місією до Праги, де він і залишився жити до кінця свого життя.

Творчий доробок Василя складається з численних статей, збірок казок, романів для дітей та дорослих, а також спогадів про Симона Петлюру.