Бліц з перекладачем: Олександр Стукало про роботу над книжкою «Як влаштований світ»

За виданням кожної книжки стоїть не лише робота автора, а й цілої команди — редакторів, коректорів, менеджерів і маркетологів. А якщо книжка прийшла до нас із закордону, то ледь не основну роль відіграють перекладачі. Саме їм ми присвячуємо нову рубрику. Першим героєм «Бліц з перекладачем» став Олександр Стукало. У короткому інтерв'ю він поділився із нами, як відбувалася робота над книжкою «Як насправді влаштований світ» Вацлава Сміла, яка нещодавно вийшла у Лабораторії.

Як відбувається сам процес перекладу у вас? Ви маєте якусь інструкцію чи рутину?

 Рутини особливої немає, але є певні необхідні етапи:

• попереднє форматування тексту, якщо перекладаю з електронної книжки;
• підрахунок знаків;
• переклад сторінки книжки й середня оцінка часу перекладу сторінки;
• оцінка тематики, виписування тем, які треба підчитати чи погуглити інколи - виписування складних слів заздалегідь;
• вникання в тематику, читання інтернету.

Коли починається сам процес, там уже нічого екзотичного — перекладаєш свою норму, корегуєш очікування і дедлайни, консультуєшся.

Як довго тривала робота над книжкою Сміла?

Не пам'ятаю вже — але, здається, місяця півтора чи два

Чи доводилося вам додатково щось досліджувати, щоб краще зрозуміти цей текст?

Так, дуже багато всього. Особливо запам'яталось, як гуглив сільськогосподарські штуки й думав, що мої батьки й родичі ці всі слова точно знають, а я от мушу гуглити. Плюс там було дуже багато технічних деталей і описів, треба було роздивлятись картинки і шукати фрази/речення, які точно використовуються щодо тієї чи іншої теми, — щоб не винаходити велосипед на кожній сторінці.

Що найскладніше було у перекладі? 

Власне, найскладніше було перекласти і описати певні технічні чи природні процеси словами, які вже давно для них придумали фахівці. Всі ці слова треба було спершу знайти, а потім скласти з них речення, та такі, щоб справді існували і були зрозумілі.

Як би ви описали книжку, яку переклали? 

Великий компендіум знань про те, як функціонує наш світ на сировинно-енергетичному рівні.

Чому українському читачеві варто взятися за роботу Сміла?

Вона дає відповіді на багато посутніх практичних запитань і заземлює нібито теоретичні концепти. 

Якою перекладеною книжкою ви пишаєтеся? 

«Сила коміксів. Історія, форма й культура», «Розумні міста», «Шкарпеткожери», «Дванадцять життів Альфреда Гічкока».

Чи є книжка, яку б ви дуже хотіли перекласти? 

Дуже хотів би перекласти «Боягузів» Йозефа Шкворецького, побільше Грабала, а ще зробити новий переклад Швейка. 

Чи є щось таке, за що б ніколи не взялися?

Не беруся й ніколи не братимуся за книжки з тем, які мені нецікаві, й тем, у яких я зовсім не тямлю.

Що ви вкладаєте у поняття «якісний переклад»? 

Переклад, який відповідає поставленому ТЗ, і в якому до слів підібрано адекватні еквіваленти.