Абрикоси Донбасу

Там, де закінчується Україна, немає абрикосів.

Дивно, але вони зникають простісінько на кордоні, маркуючи простір і стаючи для когось символом дому. Дому, який уже десятий рік намагаються відібрати. Дому Любові Якимчук — авторки цієї збірки. Дому героїв цих віршів. Нашого спільного дому.

«Абрикоси Донбасу» — це вірші, які повертають у реальність, моментами воєнну і страшну, а моментами — солодку і рідну. Це одинадцять поетичних циклів, які розпочинаються з абрикосів у касках, пригадуванням дитинства і домом, який живе у свідомості тільки завдяки пам’яті. Написані на початку російсько-української війни, у 2014 році, ці поезії досі звучать болем, люттю і єдиним прагненням — побачити абрикоси Донбасу. Нехай обпалені війною, але українські.

Чим хороша ця книжка?

• Це оновлене видання збірки, яка виходила у 2015 році, доповнене авторським передсловом.
• Через поетичну форму, метафори і символи показує жахи війни, реальність мільйонів українців, які з приходом окупантів втратили відчуття дому, а ось уже десятий рік живуть у воєнній дійсності.
• Поезії з цієї збірки у 2022 році на початку повномасштабного вторгнення у виконанні авторки звучали на церемонії «Grammy», ставши одним із важливих голосів України у світі.

Про авторку:

Любов Якимчук — українська письменниця, сценаристка і культурна менеджерка родом із Первомайська Луганської області. Авторка збірки «Абрикоси Донбасу». Співавторка сценарію документального фільму «Будинок «Слово». Вивчала українську філологію у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Ступінь магістра здобула у Києво-Могилянській академії. Працювала радіоведучою, редакторкою і журналісткою.