Адвокат диявола

Головний герой, Кевін, виграє дуже скандальну справу про розтління маленьких дівчат в школі вчителькою. Але захищає він сама вчительку, і беззаперечними доказами доводить невиновність свого клієнта.
Цією справою Кевін привертає увагу такого собі Джона Мілтона, який виявляється має дуже успішну адвокатську фірму, і пропонує головному героєві місце в ній.
Кевін начебто ніколи і не хотів таких кар‘єрних взлетів, але все таки пропозиція дуже приваблива і він на неї пристає.
Так він зі своєю дружиною переселяється в фешенебельну квартиру, вливаються в життя вищого суспільства. Кевін багато часу проводить на роботі, а його кохана відпочиває з дружинами його колег.

І чим більше він працює на цього загадкового Джона Мілтона, тим ясніше він розуміє, що щось не так.
Фірма не програла ні однієї справи, захищають вони в основому винних, та ще й і про справи вони дізнаються до того, як скоївся злочин.
А з дружиною взагалі біда - вона знаходиться ніби в трансі, під чарами цього місця та тих можливостей, яке воно дає.
Кевіну потрібно рятувати їхню сім‘ю, але це дуже важко.

Я знаю, що є екранізація, і можливо я спробую її ще подивитися. Бо книжка відверто нудна, і не дивує. Кожен сюжетний поворот досить передбачуваний.

Книга, на жаль, розчарувала.

Одразу вкажу, що я не дивилася однойменний фільм, щоб, так би мовити, бути неупередженою під час читання.

На диво, книга, у назві якої є слово «адвокат», злочинно мало присвячена, власне, юридичній практиці. Надаючи читачу дійсно цікаві передмову та зав’язку, надалі левова частка сюжету буде зосереджена на доволі прісних душевних метаннях головного героя, його підозрах, параної та спробах розгадати справжню особу свого благодійника. Основною локацією для дійства стане елітний пентхаус, перебування в якому починає набридати вже після кількох розділів.

Другорядні персонажі також не зачепили. Окрім неоднозначної та колоритної дружини-художниці одного з адвокатів, після прочитання не можу виділити із загальної маси бодай когось із них.

З іншого боку, заради об’єктивності скажу, що книга написана досить легкою мовою, містить багато діалогів. Маючи велике бажання, книгу можна прочитати за вечір. До самого видання також не маю жодних претензій – обкладинка стильна, книгу приємно тримати в руках.

Ще одна невеличка розрада – це завершення книги та такий собі плот твіст у самому кінці.

Моя оцінка: 5/10, читайте на свій страх і ризик та не очікуйте вау-ефекту, інакше ризикуєте гірко розчаруватися так само, як я.