Відгуки і рецензії читачів
22.03.2024
Це було моє перше знайомство з автором.
І це був мій перший виробничий роман.
Роман вміщує в себе дуже багато.
У ньому купа героїв, купа сюжетних ліній, купа жанрів.
Читач поринає у життя аеропорту, з усіма його складнощами та проблемами.
У книзі представлені сюжетні лінії пілотів, стюардес, начальника безпеки та завідуючої цієї величезної машини. І якщо якийсь гвинтик виходить із ладу, то це може призвести до страшної катастрофи.
А тут прямо усі карти лягли.
Аеропорт занесло снігом, безбілетниця зі стажем вирішує знову поринути у свої пригоди (до речі це було моя улюблена героїня), ближнє містечко вирішило влаштувати мітинг проти шуму аеропорту, який заважає їм жити.
Але останню крапку в усьому цьому хаосі ставить чоловік, який на стільки заліз у борги, що вбачає єдиний вихід із ситуації - пронести бомбу на борт літака, підірватися там разом з купою народу, а за це його дружина отримає страхову.
Книга, не дивлячись на об`єм, не дає нудьгувати. Вона цікава, динамічна, постійно змінюються декорації, читач не плутається в персонажах.
Якщо і решта книг автора такі ж цікаві, то я залюбки прочитаю їх усі.
І це був мій перший виробничий роман.
Роман вміщує в себе дуже багато.
У ньому купа героїв, купа сюжетних ліній, купа жанрів.
Читач поринає у життя аеропорту, з усіма його складнощами та проблемами.
У книзі представлені сюжетні лінії пілотів, стюардес, начальника безпеки та завідуючої цієї величезної машини. І якщо якийсь гвинтик виходить із ладу, то це може призвести до страшної катастрофи.
А тут прямо усі карти лягли.
Аеропорт занесло снігом, безбілетниця зі стажем вирішує знову поринути у свої пригоди (до речі це було моя улюблена героїня), ближнє містечко вирішило влаштувати мітинг проти шуму аеропорту, який заважає їм жити.
Але останню крапку в усьому цьому хаосі ставить чоловік, який на стільки заліз у борги, що вбачає єдиний вихід із ситуації - пронести бомбу на борт літака, підірватися там разом з купою народу, а за це його дружина отримає страхову.
Книга, не дивлячись на об`єм, не дає нудьгувати. Вона цікава, динамічна, постійно змінюються декорації, читач не плутається в персонажах.
Якщо і решта книг автора такі ж цікаві, то я залюбки прочитаю їх усі.
04.02.2024
Всі, чиї відгуки на цю книгу я читав, обіцяли інтригу і запійне читання. Але якось не склалось. Вірніше склалось, але наполовину, так би мовити.
Книга по-справжньому починає захоплювати лише після 330ї сторінки (всього в ній 544). Так точно (насправді приблизно) я запам’ятав сторінку, тому що чекав коли ж почнеться оте «неможливо відірватися».
Дуже повільний розгін, який мав би викликати інтерес представленням персонажів і їхніх історій, не дуже мене цікавив, і тому першу половину книги я майже нудьгував. Варто зазначити, що це моя така персональна особливість – якщо персонажа представляє не Кінг, то обмежтесь будь-ласка кількома слова, того всього тексту мені не треба. А цікавеньке для мене почалося пізніше, і якби я слідував правилу кидати книгу яка не зацікавила за перші 50 сторінок, то Аеропорт я б точно не дочитав.
Та все ж…роман хороший. Хитро сплетений сюжет, «анатомія» аеропорту, хороша мова оповідача і останніх сторінок 150, які справді класні, дозволяють поставити 7/10. Ідея, коли в центрі сюжету якась установа (в Гейлі там і про готель, і про лікарню, і ще про щось є) сподобалась, і до автора я ще повернусь (але не скоро). А свою майже байдужість до першої половини книги можу пояснити уривчастим читанням (інколи лише по кілька сторінок через брак часу) і завищеними сподіваннями.
7/10
Книга по-справжньому починає захоплювати лише після 330ї сторінки (всього в ній 544). Так точно (насправді приблизно) я запам’ятав сторінку, тому що чекав коли ж почнеться оте «неможливо відірватися».
Дуже повільний розгін, який мав би викликати інтерес представленням персонажів і їхніх історій, не дуже мене цікавив, і тому першу половину книги я майже нудьгував. Варто зазначити, що це моя така персональна особливість – якщо персонажа представляє не Кінг, то обмежтесь будь-ласка кількома слова, того всього тексту мені не треба. А цікавеньке для мене почалося пізніше, і якби я слідував правилу кидати книгу яка не зацікавила за перші 50 сторінок, то Аеропорт я б точно не дочитав.
Та все ж…роман хороший. Хитро сплетений сюжет, «анатомія» аеропорту, хороша мова оповідача і останніх сторінок 150, які справді класні, дозволяють поставити 7/10. Ідея, коли в центрі сюжету якась установа (в Гейлі там і про готель, і про лікарню, і ще про щось є) сподобалась, і до автора я ще повернусь (але не скоро). А свою майже байдужість до першої половини книги можу пояснити уривчастим читанням (інколи лише по кілька сторінок через брак часу) і завищеними сподіваннями.
7/10
