0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Аушвіц. "Остаточне рішення" нацистів

Сповістити про наявність
Сповістити про наявність
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Аушвіц

Чи могла міжнародна спільнота зробити щось, щоб уникнути такої кількості смертей в Аушвіці?

Аушвіц – місце одного із найжорстокіших злочинів людства. Про кількість загиблих у «таборі смерті» досі сперечаються історики – на Нюрнберзькому процесі озвучили жахливу цифру 4 мільйони. Через знищення частини документів його історія не досліджена повністю, хоч із часу звільнення в’язнів концтабору минуло понад 75 років.

Для створення книжки Лоренс Ріс взяв близько 100 унікальних інтерв’ю в очевидців подій. Завдяки розмовам із вцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями й вивченню архівних матеріалів автор дає вичерпну картину того, що діялося в «таборі смерті». Ріс доводить, що Аушвіц ніколи не замислювався для знищення євреїв, а «остаточне рішення щодо єврейського питання» ніколи не вважалося єдиним його завданням – хоча згодом саме ці два пункти стали його метою існування.

Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.

Чому варто прочитати книжку «Аушвіц. "Остаточне рішення" нацистів» Лоренса Ріса?

  • Це портрет внутрішньої роботи табору з приголомшливими деталями — від технік масового вбивства й політики до борделю і пліток, які побутували між охоронцями та в’язнями.
  • Ріс досліджує стратегічні рішення, які спонукали Гітлера та Гіммлера втілити «остаточне рішення» і зробити Аушвіц основним місцем знищення євреїв.
  • Описує не тільки жорстокість і складні умови, у яких жили в'язні табору, а й відтворює кілька неймовірних втеч з Аушвіцу.
  • Відповідає на питання: «Чи могла міжнародна спільнота зробити щось, щоб уникнути такої кількості смертей в Аушвіці?»

Про автора:

Лоренс Ріс — автор історичних книжок на тему нацизму, Голокосту та Другої світової. Колишній керівник історичних телепроєктів на BBC TV. Лауреат Премії Пібоді, Британської книжкової премії, BAFTA та двох нагород «Еммі».

Цитати:

Про концепцію концтаборів:

На думку нацистів, життя в концтаборі було зменшеною копією зовнішнього світу. «Ідея боротьби стара, як саме життя, — говорив Гітлер у своїй промові ще 1928 року. — У цій боротьбі перемагає сильніший, здібніший, а менш здібний чи слабший програє. Боротьба — мати всього... Людина живе і зберігає свою перевагу над світом тварин не за принципами гуманності, а лише через жорстоку боротьбу». Цей псевдодарвіністський підхід, що передавав усю суть нацизму, лежав в основі управління концтаборами. Наприклад, капо «мали повне право» знущатися з підлеглих, адже вони довели, що сильніші в життєвій «боротьбі».

Про крематорії Аушвіцу:

Масивні цегляні будівлі крематоріїв Аушвіцу — це речове уособлення особливого жаху нацистського «остаточного рішення». Убивства вже не проводились в імпровізованих газових камерах: тепер для цього збудували схожі на фабрики споруди, що могли знищувати людей у промислових масштабах. Кривава різанина, в ході якої лилась кров жінок і дітей, і до цього траплялась у різні періоди історії, але цього разу це було щось зовсім нове — продумані споруди, в яких людей убивали абсолютно холоднокровно. Холодна, беземоційна й систематична суть цього процесу відображується в чистій червоній цеглі крематоріїв Біркенау.

Про медичні досліди над в'язнями:

Ув’язнених Аушвіцу навіть «продавали» компанії Bayer, філіалу I.G. Farben, як піддослідних кроликів для випробовування нових ліків. В одному з повідомлень від Bayer керівництву Аушвіцу говориться: «Транспорт зі 150 жінками прибув у хорошому стані. Однак нам не вдалося отримати кінцеві результати, тому що вони померли під час експериментів. Люб’язно просимо вас надіслати нам ще одну групу жінок такою самою кількістю й за таку саму ціну». Ці жінки, що померли під час тестування знеболювальних, коштували компанії Bayer по 170 рейхсмарок кожна.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Перекладач(ка) Анастасія Цимбал
Оригінальна назва Auschwitz: The Nazis & the 'Final Solution' by Laurence Rees
Кількість сторінок 360
ISBN 978-617-8053-48-2 (м'яка обкладинка), 978-617-8053-49-9 (електронна книжка), 978-617-8053-50-5 (аудіокнига)
Теми історія
Літературний(а) редактор(ка) Анна Весній
Коректор(ка) Алла Кравченко
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Дизайн обкладинки АбоАбо
Автор(ка) Лоренс Ріс
Відгуки

Новаторська робота... Глибина та багатство деталей, наданих Рісом, роблять цю книжку надзвичайно захопливою.

Publishers Weekly
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Полякова Марія 12.09.2022
Тема Другої світової війни та Голокосту - одна з моїх улюблених в літературі. Намагаюся читати по ній і художню літературу, і нонфікшн. Тому одразу після анонсу передзамовила собі цю книгу.
Звісно, для людей, що хоч трохи знають історію, це місце знайоме. Знайоме своєю страшною історією.
Аушвіц - це справжня фабрика смерті та тортур.
Книга розповідає історію цього місця. Те, як з трудового концтабору воно перетворилося на табір смерті, де за день помирали тисячі людей.
Чесно, читати було страшно. Часом відкладала книгу, бо розум не хотів усвідомлювати, що в реальності були люди, що творили таке. Люди, які і після поразки у війні не вважали, що робили щось неправильне. Не вважали свою діяльність злочином.
Аушвіц - місце контрастів. Місце, де для ув'язнених (звісно, не євреїв) був бордель і басейн. Люди, які добре працювали, отримували квитки в бордель, де дівчата (звісно, теж ув'язнені) обслуговали по 6-7 людей за день. А їм ще й заздрили! Бо їх годували, вони жили в теплі, мали одяг і могли митися в душі.
А зовсім поруч люди помирали від голоду, тортур, виснажливої праці. І, звісно ж, газові камери і крематорії, де кількість жертв йшла на тисячі.
А ще лікарі, що давали клятву Гіпократа, обіцяли рятувати людей, ставили досліди на живих людях. Правда, після тих дослідів, люди недовго були живими...
До речі, дуже здивувала Данія. Виявилося, що це єдина країна, що не видала німцям мм своїх громадян -євреїв, навіть під час окупації. Єдина країна, де до них ставилися, як до людей. Цього от не знала. Бо страшно було читати, що та незначна частина людей, що вижили в Аушвіці, повернувшись додому, зіткнулася з тією ж ненавистю. В їх будинках хтось вже жив, їх били, проганяли... І тільки данці підтримували своїх громадян .
Книга, від якої мороз по шкірі і сльози на очах.
Книга не для всіх. Бо не кожен може читати про таке
Страшно! Але книга дуже вартісна. Для мене це однозначно 10/10
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*