Для тих, хто очікує на напружений детективний сюжет, цього не достатньо, а для поціновувачів драми - те що треба.
У містечку "Водяних лілій" Клода Моне жила собі дівчинка з винятковим талантом. Її найбільшою мрією було явити свій дар світові, але в ці плани втрутилась чиясь невидима рука: у Живерні відбувається ряд загадкових смертей, розгадка яких відбудеться тільки через вісімдесят років, коли злодій сам себе викриє.
Двійко комісарів, що намагаються розкрити таємницю, зовсім не допомагають пролити світло на події. Навпаки, виникає таке враження, що їх роль - якомога довше плутати читача й відтягувати фінал історії.
Анотація готує нас до історії трьох жінок, прив'язаних до Живерні нерозривними прутами. Очевидно, що між ними є певний зв'язок. Але що то за зв'язок? І яке значення він має для розкриття злочину? Присягаюся - розгадка таки неочікувана.
І, звісно ж, "Водяні лілії". Історія Моне і його пристрасті до власного ставка - це найяскравіший елемент пазла.