Відгуки і рецензії читачів
10.07.2024
Дуже крута частина. Я обожнюю цю серію Галбрейта (ну, тобто Ролінг, яка пише детективи). Але скажу чесно, саме розслідування мене зацікавлює не в кожній частині серії - є більш захопливі справи, є менш цікаві. Ось взаємини Робін Еллакотт і Корморана Страйка - про це читати цікаво в кожній книзі. А "Чорнильно-чорне серце" - тут прямо бінго: і справа неординарна, і пристрасті між партнерами-детективами накаляються.
Сподобалось, з якою детальністю пропрацьовано тему, а вона дуже й дуже непроста - фандом інді-мультфільму та комп'ютерної гри. Але авторка впоралась. Принаймні, як на мене, на дев'яносто п'ять відсотків. Усе виглядає по-справжньому і читач теж занурюється у всі ці модераторські та приватні чати, уявляє собі ютубні ролики з анімацією і токсичні розбірки фанатів.
Що не дуже сподобалось - неонацистський контекст. Надто вже гидко все це було читати. Хоча розумію, що без цього сюжет не був би таким гострим.
Ролінг дала таку собі художню відповідь прибічникам культури відміни, які і її кенселили.
Напевно, просто неможливо здогадатися наперед, хто ж злочинець, бо підозрюваних надто багато і майже всі так чи так підходять під особу, яка вчинила злочин, тож затамувавши подих, читаєш усі ці тисячу сторінок (так, це ще та цеглинка) і подумки дивуєшся: ну хто ж, хто?
Звісно, якщо ви не готові читати майже дотошний, кропіткий слідчий процес і буденні заняття та думки героїв, то вам може не сподобатись. Утім, якщо ви прочитали попередні частини, то вам не треба пояснювати, як це буде, і ймовірно, що ви будете в захваті.
Сподобалось, з якою детальністю пропрацьовано тему, а вона дуже й дуже непроста - фандом інді-мультфільму та комп'ютерної гри. Але авторка впоралась. Принаймні, як на мене, на дев'яносто п'ять відсотків. Усе виглядає по-справжньому і читач теж занурюється у всі ці модераторські та приватні чати, уявляє собі ютубні ролики з анімацією і токсичні розбірки фанатів.
Що не дуже сподобалось - неонацистський контекст. Надто вже гидко все це було читати. Хоча розумію, що без цього сюжет не був би таким гострим.
Ролінг дала таку собі художню відповідь прибічникам культури відміни, які і її кенселили.
Напевно, просто неможливо здогадатися наперед, хто ж злочинець, бо підозрюваних надто багато і майже всі так чи так підходять під особу, яка вчинила злочин, тож затамувавши подих, читаєш усі ці тисячу сторінок (так, це ще та цеглинка) і подумки дивуєшся: ну хто ж, хто?
Звісно, якщо ви не готові читати майже дотошний, кропіткий слідчий процес і буденні заняття та думки героїв, то вам може не сподобатись. Утім, якщо ви прочитали попередні частини, то вам не треба пояснювати, як це буде, і ймовірно, що ви будете в захваті.