Це історія життя пса Домініка, для своїх Дом, яку він розказує сам.
Пса спочатку взяв до себе мисливець, але в полюванні Дом виявився не дуже вправним. Тому господар віддав пса своїй доньці.
Так Дом переїхав до Львова, в квартиру, де проживає сім‘я Ціликів.
Сім‘я налічує шість дуже неординарних осіб.
Полковник, який мріє лише про те, щоб знову поринути в небо.
Велика Ба, яка уже приросла до свого крісла та не потикаєься на вулицю.
Тамара, яка має гострого язика, через що не може знайти роботу, тому топить своє горе в горілці.
Мама Ольга, яка була вчителькою історії. Але совіти розпалися, і вона тепер не знає що правда, що ні. Тепер вона не знає історії.
Маша - донька мисливця, яка мріє повернутися до Німеччини та малювати. А не жити з божевільною сім‘єю в крихітній квартирці у Львові.
Маруся - донька мами Ольги. Дівчинка в чотири роки втратила зір, і тепер вона вигадує світ навколо.
І такі ці Цілики дивні.
Таке відчуття, що в домі одна світла голова - і це голова пса.
Шкода, що він нічого сказати не може, бо мудрість пса змогла б відвернути стільки катастроф.
Історія прямо дуже сумна. Вона як дементор висмоктує з тебе всі соки, все щастя, весь позитив.
Оповідач майже з перших сторінок спойлерить те, чим закінчиться історія. І ти розумієш, що ось ти читаєш все це , щоб потім плакати.
Але депресивність книги не говорить про те, що вона погана.