24.02.2022 року став для нас днем закінчення і початку.
Минуле життя закінчилося назавжди. У нього ми ніколи не повернемося.
Почалося нове.
Тривога, ракети, окупація, деокупація, постійне переживання за життя (своє і близьких), невпевненість в завтрашньому дні (фізичне, моральне, фінансове), віра в перемогу.
Кожного дня нові емоції, які розгойдують нашу психіку від стану апатії/депресії до стану радості, що ми ще можемо насолоджуватися простим, буденним дрібницям.
Книга дає можливість усвідомити що ми відчуваємо, чому ми це відчуваємо.
А головне вчить нас, що щоб ми не відчували - ми маємо на це право.
Дуже багато всього в цій книзі відгукується з тим, що я відчуваю та думаю.
Але боюся сказати в голос.
Книга дуже важлива, але тяжка морально.
Читати такі книги і важливо (бо це відбувається зараз, з нами, і нам варто розуміти як з цим справлятися), але в той самий час і дуже не хочеться (бо навіть зараз важко прийняти, що це відбувається зі мною, з моєю сім’єю, друзями, рідними незнайомими людьми, з моєю країною).
Тривожність, почуття провини, злість і ненависть, утома, депресія, апатія, смуток, самоність — це не тільки емоційні стани, а ще й назви розділів книги, кожен з яких, ніби окрема терапія, ніби окремий похід до психолога, що допомагає тобі зрозуміти себе...
Ця книга — щоденник-роздум психотерапевта про війну і про людей, які намагаються триматися морально, фізично та психологічно в умовах війни. Цю книгу можна розібрати на цитати — стільки корисних речей і порад в ній написано.
Я вважаю, що цю книгу варто прочитати кожному і навіть тим людям, які не пережили війну, щоб розуміти тих, хто від неї постраждав.
Доступно поданий текст, чудове оформлення, враження діалогу між автором і читачем, що лише підсилює відчуття, що ти знаходишся на прийомі у психолога, а також влучні анонімні цитати від клієтів, які відгукуються всередині — особливість і родзинка цієї книги.
Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна допомога, щоб розібратись у собі після пережитого, а до психолога йти не наважуєтеся — тоді ця книга для вас.