Відгуки і рецензії читачів
17.05.2024
Читачі часто пишуть, що цикл про Ринсвінда слабший за інші, але я з цим абсолютно не погоджуюсь. Мені було дуже цікаво спостерігати, як Пратчетт поступово вибудовує Дискосвіт, описуючи його закони та порядки, по трохи розширюючи горизонти на спині Космічної Черепахи. Це неймовірно розвиває уяву і фантазію!
Пратчетт навмисно ламає логіку і грається з усталеними уявленнями про світ і людей. Знову доля світу залежить від чарівника Ринсвінда, в голові якого лише одне заклинання. Але це заклинання дуже потужне і небезпечне. Разом з ним завжди подорожує Скриня на ніжках і турист Двоцвіт. Ця трійця намагається зберегти свої життя і розібратись, що за страшна червона зірка поширює своє зловісне химерне сяйво над Дискосвітом.
Вони стикаються з абсурдними і непередбачуваними пригодами: літаючі в хмарах скелі, друїди-програмісти, розмовляючі дерева, хатинка з імбирного пряника, тролі-філософи і навіть головний герой Дискосвіту. Але він зовсім не такий, як ми звикли уявляти: трошки старший і з меншою кількістю зубів.
Майстерність Пратчетта не перестає мене дивувати і лише відточується з кожною наступною книгою. Наприклад, йому вдалося передати характер Багажу без жодної репліки!
«Багаж нічого не сказав, та цього разу голосніше».
Я не можу бути об’єктивною щодо творчості Пратчетта, бо це просто «моє-моє», і я завжди отримую задоволення від його книг.
Пратчетт навмисно ламає логіку і грається з усталеними уявленнями про світ і людей. Знову доля світу залежить від чарівника Ринсвінда, в голові якого лише одне заклинання. Але це заклинання дуже потужне і небезпечне. Разом з ним завжди подорожує Скриня на ніжках і турист Двоцвіт. Ця трійця намагається зберегти свої життя і розібратись, що за страшна червона зірка поширює своє зловісне химерне сяйво над Дискосвітом.
Вони стикаються з абсурдними і непередбачуваними пригодами: літаючі в хмарах скелі, друїди-програмісти, розмовляючі дерева, хатинка з імбирного пряника, тролі-філософи і навіть головний герой Дискосвіту. Але він зовсім не такий, як ми звикли уявляти: трошки старший і з меншою кількістю зубів.
Майстерність Пратчетта не перестає мене дивувати і лише відточується з кожною наступною книгою. Наприклад, йому вдалося передати характер Багажу без жодної репліки!
«Багаж нічого не сказав, та цього разу голосніше».
Я не можу бути об’єктивною щодо творчості Пратчетта, бо це просто «моє-моє», і я завжди отримую задоволення від його книг.