Книга допомогає зрозуміти, що наші переконання можуть бути тільки результатом суспільної думки, і призводити до жахливих наслідків.
Книга містить прекрасні, але трагічні приклади того, як люди творили зло, будучи абсолютно впевненими у тому, що є суспільно прийнятним.
Книга також надає ще одне підтвердження, що ми, люди, готові чіплятись і підтримувати будь-які твердження тільки для того, щоб вони допомогали нам відчувати свою перевагу над іншими суспільними групами.
П.С. Зазвичай, зло творять добрі люди.
Пулітцерівська лауреатка Ізабель Вілкерсон досліджує тему соціальної нерівності, а саме – поширення каст і штучного поділу населення. Авторка описує малознайомі нам кастові системи Америки та Індії, проводить паралелі з нацистською Німеччиною і розкладає саме людський феномен дискримінації інших, того розмежування на "панівних" і "прилеглих". Коротше: те, як твориться зло.
Майстерна сторітелерка, Вілкерсон поєднує факти з особистими історіями, змішує різні історичні періоди з розповідями, від яких шкіра вкривається сиротами. Зосереджує увагу саме на суспільстві, звичайних, як ми з вами, людях. І усе це боляче б'є: як не моторошною історією, так жахливими усвідомленнями.
⠀
Проблема не лише в періоді, законах чи "ідейних натхненниках" расизму і дегуманізації. Проблема в тому, що кастова система часто керує кожним із нас поза межами усвідомлення. Вона вкарбовується в мозок, встановлюючи правила, очікування і стереотипи.
⠀
"Ніхто не може ухилитися від щупалець кастової системи. Ніхто не може уникнути впливу ідеї стосовно того, що одна група людей за своєю природою розумніша, талановитіша й заслуговує більшого порівняно з іншими групами, яких вважають нижчими."
⠀
Так ми і без "ідейних натхненників", стаємо виконавцями чи просто спостерігачами злочинів над окремими группами – мовчання теж може бути злом. Що, до речі, тільки підтверджують наші "сусіди".
⠀
Так, книжка здебільшого про Америку і расизм, але важливою вона буде для кожного. Адже, як не крути, рівність у нас – все ще утопія, а посил авторки стосується кожного. Однозначний must read.
Про що? Про касти. Про расизм. Про Голокост. Про порівняння кастових систем США, Індії та Німеччини.
Нижча каста в кожній з цих країн потерпала і зазнавала страшних тортур довгі роки. Багато реальних історій, страшних, болючих.
Шоком було, що в Америці було дуже популярним ходити на лінчування негрів, люди йшли сім'ями, з дітьми. Жінки і діти дивилися, як людей буквально рвали на шматки (щоб взяти собі кісточку на сувеніри) і спалювали живцем. А потім робили фото на фоні жертви. З цих сімейних фото робили листівки і відправляли родичам в інші штати. Таке просто не вкладається в голові!
Для мене єдиним недоліком було те, що авторка більше фокусувалася на проблемах афроамериканців в США, а про євреїв в Німеччині і далітів в Індії було набагато менше. Але розумію, що ця тема їй набагато ближча.
Страшно, що такі речі відбувалися чи відбуваються. І для того, щоб це викорінити недостатньо дій тільки від нижчої касти, потрібна взаємодія обох.
Закінчити хочеться цитатою з книги:
"Кастова система продовжує існувати частково тому, що всі ми, кожен з нас, робимо це можливим - у великому й малому, в повсякденних діях, у тому, як ми звеличуємо чи принижуємо, приймаємо чи відштовхуємо людей у залежності від значення, приписуваного їхнім фізичним рисам"
Авторка досліджує три найбільші кастові системи — американську, нацистську й індійську і проводить між ними паралелі. І якщо спершу це було дещо дивно, бо індійська кастова система мені зовсім не нагадувала нацистську. Та Ізабель Вілкерсон так вправно наводить приклади і докази, що до кінця книжки я повірила їй. Вона показує, як штучний соціальний поділ призводить до болю, трагедій і найгірше - до втрати мільйонів життів.
Маніпуляції, обман і жорстокість є вірними супутниками кастових систем. Адже тільки так можливо створити міф про вищість одних людей, однієї нації перед іншими. Саме так відбувалося під час Голокосту, але також саме так відбувалося регулярне знищення українців, яке триває до сьогодні. Звісно, про це не пише книжка. Але саме такі висновки напрошуються після прочитання. Паралелі постають самі собою. І вже не такою далекою здається історія расової нерівності в США.