Найбільше вразила оповідь кухарки із Афганістану, яка розповідає про «дружню інтервенцію» і «хлопчиків», яких там годувала і опікувала, як мама. Це настільки гидотна історія, бо ще й дуже перегукується із вторгненням росії на нашу землю.
Книга не лише розкриває історії кухарів, які служили деспотичним російським політикам, але й розповідає історії про Голодомор, Чорнобиль і виселення кримських татар із Криму.
Розповіді про Голодомор звучать особливо трагічно, адже вони ретранслюють історію через конкретні обличчя і долі. Голодомор – це не просто чорні сторінки нашої історії, а конкретні людські життя, наповнені болем і стражданням.
В книзі також подані рецепти, але, зважаючи на тему, їх зовсім не хотілось готувати.
Чого не вистачило, то це історії про путінського кухаря. Може, Шабловський допише розділ про феєричну долю прігожина?
Книга залишає після себе важке враження, змушуючи задуматися над тим, як їжа може бути інструментом влади та контролю. Це не лише історії про кулінарію, а й про людські долі, політику та історичні трагедії. "Кухня терору" — це унікальна праця, яка заслуговує на увагу всіх, хто цікавиться історією, політикою та соціологією. Звісно, це дуже некомфортне читання і для відпочинку не підійде, а як база для обговорення – дуже.
Хоч книга і про їжу, але апетит відбиває.
Шабловський охопив історичний період від леніна до путіна. Диктатори завжди розуміли, що кухар, який їх кормить, відповідає цілком за їхнє здоров'я.
Парадоксальною є колосальна різниця на столах тиранів і звичайних людей. Навіть в той час, коли до влади приходить лєнін, і заявляє про рівність трудящих, його стіл відрізняється різноманіттям.
сталін, на мою думку, є найжорстокішим диктатором, який панував над українськими землями. Саме він максимально винищував українців, саме завдяки цій особі, ми мали декілька голодоморів. Голоду присвячений цілий розділ книги. Автор подає рецепти страв, які споживали люди, аби вижити. Спогади очевидців підсилюють враження та емоційний фон книги.
У силу того, що Шабловський - поляк, деякі висловлювання росіян транслюють ворожу пропаганду і це надзвичайно дратує.
Задум твору дуже цікавий, адже що як не відношення до їжі найкраще показує суть тирана. Навіть найтяжчі економічно роки ніколи не були без найдорожчих наїдків на столах тиранів. Часи дефіцитів і кількагодинних черг впливали на спектр страв на столах звичайних працівників.
Ця книга для тих, хто цікавиться історією. Вона показує нам, що можна по-різному підходити до висвітлення фактів і зацікавлювати читача.