Відгуки і рецензії читачів
12.07.2024
Коли запитують за цю книгу, одразу з'являється посмішка й задумливий погляд, бо намагаєшся згадати найулюбленіші цитати, а їх безліч!
"Досить було встати з ліжка й визирнути у вікно, щоб побачити: це ж і є початок справжнього вільного життя, перший ранок літа."
Неймовірна книга, яку хочеться прочитати безліч разів. Читати знову й знову, аби нагадати й відчути ось цей неймовірний захват від дитинства, початку літа.
Читаючи цю книгу й посміхаєшся, й плачеш, й радієш, й сумуєш. І щойно прочитавши, відчуваєш легкісь й піднесення.
Її хочеться розтягнути на цитати, бо так багато мудрості й краси в простих речах, аби побачити їх варто лише спинитися, сповільнитись й придивитись - все необхідне поруч.
"І хоч яка незначуща була та пригода, він збагнув: цей день різнитиметься від інших.
Різнитиметься ще й тому, що є дні, які складаються із самих запахів, коли ти відчуваєш цілий світ нюхом, удихаючи й видихаючи його крізь ніс, — так пояснював батько, везучи Дугласа та його десятирічного братика Тома машиною за місто.
А в інші дні, сказав він, можна тільки вухом почути, як гримить і бринить усесвіт. Є такі дні, що їх треба куштувати на смак, і такі, що краще відчутні на дотик.
Випадають і такі, які належить сприймати всіма чуттями разом. А оце сьогодні, кивнув головою батько, пахне так, неначе десь там за пагорбами звечора не знати як виріс великий сад і сповнив усю околицю свіжими теплими пахощами.
У повітрі вчувається дощ — але на небі не видно й хмаринки.
Здається, ген серед лісу ось-ось розляжеться сміх якогось таємничого зайди — але там стоїть тиша…"
Ця цитата неймовірно правильно передає настрій й послання усієї книги, на мою думку. Прочитавши цю книгу, мимоволі починаєш прислухатися, вдихати аромат. Яким би важким не був день, або яким би легким, але він різнитиметься від інших...
"Досить було встати з ліжка й визирнути у вікно, щоб побачити: це ж і є початок справжнього вільного життя, перший ранок літа."
Неймовірна книга, яку хочеться прочитати безліч разів. Читати знову й знову, аби нагадати й відчути ось цей неймовірний захват від дитинства, початку літа.
Читаючи цю книгу й посміхаєшся, й плачеш, й радієш, й сумуєш. І щойно прочитавши, відчуваєш легкісь й піднесення.
Її хочеться розтягнути на цитати, бо так багато мудрості й краси в простих речах, аби побачити їх варто лише спинитися, сповільнитись й придивитись - все необхідне поруч.
"І хоч яка незначуща була та пригода, він збагнув: цей день різнитиметься від інших.
Різнитиметься ще й тому, що є дні, які складаються із самих запахів, коли ти відчуваєш цілий світ нюхом, удихаючи й видихаючи його крізь ніс, — так пояснював батько, везучи Дугласа та його десятирічного братика Тома машиною за місто.
А в інші дні, сказав він, можна тільки вухом почути, як гримить і бринить усесвіт. Є такі дні, що їх треба куштувати на смак, і такі, що краще відчутні на дотик.
Випадають і такі, які належить сприймати всіма чуттями разом. А оце сьогодні, кивнув головою батько, пахне так, неначе десь там за пагорбами звечора не знати як виріс великий сад і сповнив усю околицю свіжими теплими пахощами.
У повітрі вчувається дощ — але на небі не видно й хмаринки.
Здається, ген серед лісу ось-ось розляжеться сміх якогось таємничого зайди — але там стоїть тиша…"
Ця цитата неймовірно правильно передає настрій й послання усієї книги, на мою думку. Прочитавши цю книгу, мимоволі починаєш прислухатися, вдихати аромат. Яким би важким не був день, або яким би легким, але він різнитиметься від інших...