Людина в пошуках справжнього сенсу

Ця зовсім невелика за обсягом книга, на мою думку, у більшості людей пройде крізь свідомість не встигнувши залишити якесь осмислене враження після себе. Адже все в ній викладене гомеопатичними дозами, де від жахливого досвіду автора життя в концентраційному таборі подані лише невеличкі, вирвані з часу шматки. А принципи логотерапії, викладені в другій половині книжечки малими абзацами, і в цьому зменшеному форматі не займають і кількох сторінок кожен (або взагалі менше сторінки). Цього мало. Випереджаючи зауваження що не в об’ємі тексту справа скажу, що погоджуюся… але стиль Франкла не схожий на концентровану, дистильовану мудрість, де читач буде цілий день пережовувати одну фразу. Автор ль’є воду, що неприпустимо в книзі такого малого об’єму. Так, він чесно зазначає, що принципи логотерапії, які займають більше десятка томів, неможливо адекватно, без втрат передати однією, розрахованою на широку аудиторію книгою. Можливо і не можна… але ж автор і не спробував, бо якщо цю карманну книжечку перенести на звичайний формат, то тексту і на сотню сторінок не буде.
Мабуть, це основна моя претензія до книги. І якщо не зважати на вище написане, то оповідь Франкла про свій досвід в концентраційному таборі все ж змусить задуматись про крихкість життя, про необхідність осмисленої цілі і важливість приємних дрібничок, які в опущених до пекла умовах життя набувають неймовірної сили.
Оцінку поставити важко. Мабуть не треба чекати від книги багато.