Відгуки і рецензії читачів
01.04.2024
За авторкою слідкувала ще раніше в Instagram, тож уявляла, чого очікувати від книги. Катя Бльостка – прямолінійна, емоційна й нестримна, цілує в рота прихильників і гейтерів. Тож якщо ви хочете за чайком почитати щось про французьке виховання дітей, то проходьте повз.
До текстів Каті більше підходить щось міцніше. Це не наукпоп з медицини чи виховання, і навіть не художка в традиційному уявленні. Авторка розповідає про власний досвід суржиком і не гребує міцним слівцем. Спочатку це може бути незвично, але швидко звикаєш, адже відчувається щире бажання розповісти правду про все, з чим доводиться стикатись матерям у сучасному суспільстві. Тут і про медичну систему, і про забобони, і про вплив рідних, які часто лізуть із власними порадами. Катя говорить про це все не просто, щоб посміятись, вона аткуалізує важливість особистів кордонів, які в нас поки часто порушують. А гумор – лиш інструмент. І взагалі, ця книга не просто про хіхі-хаха, вона дозволяє глянути збоку на ситуації, які виявляються зовсім не смішними, тому так важливо говорити про проблеми, емоції й почуття.
Звісно, багато ситуацій і описів гіперболізовані, але тим цікавіше читати.
Ця книга більше схожа на зустріч з подругою, яка тебе розуміє. З нею можна не стримуватись і вилити душу про все, що турбує. Та навіть відверто бісить. Саме тому у відгуках часто пишуть, що книга дуже підтримуюча. А читати чи ні – вирішувати вам.
До текстів Каті більше підходить щось міцніше. Це не наукпоп з медицини чи виховання, і навіть не художка в традиційному уявленні. Авторка розповідає про власний досвід суржиком і не гребує міцним слівцем. Спочатку це може бути незвично, але швидко звикаєш, адже відчувається щире бажання розповісти правду про все, з чим доводиться стикатись матерям у сучасному суспільстві. Тут і про медичну систему, і про забобони, і про вплив рідних, які часто лізуть із власними порадами. Катя говорить про це все не просто, щоб посміятись, вона аткуалізує важливість особистів кордонів, які в нас поки часто порушують. А гумор – лиш інструмент. І взагалі, ця книга не просто про хіхі-хаха, вона дозволяє глянути збоку на ситуації, які виявляються зовсім не смішними, тому так важливо говорити про проблеми, емоції й почуття.
Звісно, багато ситуацій і описів гіперболізовані, але тим цікавіше читати.
Ця книга більше схожа на зустріч з подругою, яка тебе розуміє. З нею можна не стримуватись і вилити душу про все, що турбує. Та навіть відверто бісить. Саме тому у відгуках часто пишуть, що книга дуже підтримуюча. А читати чи ні – вирішувати вам.
