Мемуари лісу. Том 1

Автор книги "Мемуари лісу" – відомий письменник і ілюстратор, який багато років працював з людьми, що мають хворобу Альцгеймера. "Мемуари лісу" – це не просто історія, а своєрідний терапевтичний засіб, який допомагає читачам зрозуміти і пережити складні емоції, пов'язані з втратою пам'яті і старістю. Автор з великим тактом і делікатністю підходить до цих тем, створюючи теплі, затишні і зворушливі історії, які знаходять відгук у серцях багатьох читачів.

Ключовим персонажем є Арчибальд Лис, власник книгарні, де кожна книга продається лише в одному примірнику і чекає саме свого читача. Перша частина циклу розповідає історію Фердинанда Крота, який захворів на "непамʼять" і тепер шукає свої мемуари, щоб згадати, що сталося з коханням його життя – Мод.

Ця історія зворушує до глибини душі, адже вона наповнена теплом, любов'ю і сумом. Її важко віднести до конкретного жанру чи вікової категорії, адже вона підійде всім, хто шукає затишок і емоційність у книгах. Я не плакала, але мене ця книга дуже вразила. Такі книги дуже важливі, вони залишають слід у серці. Окрім цього, книга дуже гарно оформлена: теплі ілюстрації та скетчі в кінці просто неймовірні.

Плюси книги:
• Дуже тонка і щира тема старості, втрати пам'яті та боротьби з цим страшним недугом.
• Милі, добрі та щирі персонажі. Цю історію сміливо можна читати разом з дітками.
• Гарні декорації, приємна лісова атмосфера, в яку легко зануритися.
• Чудові ілюстрації

Мінуси книги:
• Всі персонажі такі добрі, що аж оскому викликає. Драма присутня, але не вистачає яскравих подій та антигероїв.
• Постійні повтори виразів "твою ж черешню" й "каструльки мої".
• Фінал, який здається мені не дуже логічним.

Розумію, що це дитяча історія про дорослу проблему у казковому світі, мені все ж хотілося більше логіки. Трохи схоже на «Вітер у вербах». Тому мені важко однозначно оцінити книгу, адже розумію її важливість і актуальність для багатьох читачів. Хоч вона не стала для мене улюбленою, але продовження читатиму залюбки.

Ніколи не думала, що можна вдало поєднати затишну атмосферу, пригодницький квест і драму невиліковно хворої людини, яка втрачає пам’ять. Але виявляється це можливо – і письменник Мікаель Брюн-Арно та художниця Саное саме це і зробили.
Книжка ось саме в такому оформленні – це пасторальна, тендітна перлинка серед атмосферних книжок. Лис і його друг кріт мандрують лісом, від локації до локації, шукаючи підказки, розгадуючи минуле крота, який захворів і нічого не пам’ятає. Музичний концерт, трапеза в затишній кав’ярні та інші не менш милі та ностальгійні пригоди викличуть у читача легкий сум, замилування і обов’язково розчулену усмішку. Неймовірна авторська увага до деталей, дрібниць типу блокнотика зі шкірок печериці оживляє світ цього напівказкового лісу, робить його справжнім.
Теплі людські взаємини – це така крихка матерія, і письменник вміло показує цю крихкість і водночас їхню міцність та силу. Деякі місця важко читати без сліз, але загалом історія дуже тішить і обнадіює. Допомагає змиритись з життєвими складнощами, з непереборним природним плином.
Але є застереження – цю книжку важко читати серед метушні, вона проймає тільки якщо зануритись в історію в тиші та спокої. Тож, затишного читаня!

Незважаючи на те, що більшість книгарень позиціонують цю книгу саме як дитячу, насправді вона такою не є. У всякому випадку, не повністю. Це дуже зворушлива і чутлива історія протлюлину, яка відчайдушно намагається не втратити себе, проходить довгий шлях своїми спогадами, знаходячи дружбу, кохання і власне я. На мою думку, це більше підліткова книга, ніж дитяча. І більшість вже дорослих читачів вона також може зацікавити і вразити. Книга дуже добра, тепла і сповнена просто неймовірно чарівних ілюстрацій. Взагалі оформлення тут як мистецтво, художник зробив величезну роботу, якою, впевнено можна сказати, насолоджувався всім серцем. В кожний малюнок вкладено душу і це помітно. Я була в захваті, розглядаючи ілюстрації. Теплі кольори, деталі, фони - все еіби дихає життям і любов'ю до своєї справи.
Окремо сподобалася одна з тематик твору - книгарня. Як і будь-якого книголюба, мене це не могло не зачепити за живе. Тепла атмосфера маленької книгарні, чарівного лісу, подорожі двох друзів - дуже гарний спосіб провести вечір з чашечкою чаю у компанії малої історії.
Рекомендую всім книголюбам будь-якого віку, воно того варте. І з нетерпінням чекаю виходу всіх томів цієї історії.
1000/10.