Відгуки і рецензії читачів
22.03.2024
Уже від першого рядку в книзі не по собі, а чим далі тим все серйозніше.
Події в книзі відбуваються безпосередньо після закінчення "Ведмежого міста".
І от саме про те, як кожен з героїв, і місто вцілому, намагається жити далі.
І можу сказати, що буде дуже складно.
Складно визнати свою неправоту. Складно боротися з упередженннями. Складно прийняте те, що ти не такий як усі. Складно визнати, що те, за що ти так боровся не вартувало тих жертв, які були принесені.
Сама історія, персонажі, які полюбилися ще з першої книги - з однієї сторони викликали тривожні почуття в середині, і не було майже ні одної позитивної емоції. А з іншої сторони, книгу не хотілося випускати з рук і прощатися з історією.
Але було досить багато питань, щодо спогадів головних героїв та часових відрізків.
Адже сім'я Андерсонів повернулася в Бертаун рік тому, тому що Пітер отримав роботу в хокейному клубі. Але декілька разів було вказано на те, що він був тренером хокейної команди кілька років тому. Та сама ситуація з роботою Кіри. Чи я уже погано пам'ятаю першу книгу, чи не зрозуміло.
І ще було дуже багато політики, особливо на початку.
Початок книги досить такий великий трамплін, який ще потрібно перебороти. Бо це такий собі мікс, де автор протягом 70-100 сторінок мусолить основний конфлікт з першої книги і політичні інтриги.
Але це не має особливого значення в розрізі головної історії.
Читати в перекладні на англійську мову зовсім не тяжко. Головне запам`ятати як буде рушниця, шайба та сокира - ці слова були найуживанішими в книзі.
А ще я стільки не плакала над книгою давно.
І все таки вона прекрасна.
Події в книзі відбуваються безпосередньо після закінчення "Ведмежого міста".
І от саме про те, як кожен з героїв, і місто вцілому, намагається жити далі.
І можу сказати, що буде дуже складно.
Складно визнати свою неправоту. Складно боротися з упередженннями. Складно прийняте те, що ти не такий як усі. Складно визнати, що те, за що ти так боровся не вартувало тих жертв, які були принесені.
Сама історія, персонажі, які полюбилися ще з першої книги - з однієї сторони викликали тривожні почуття в середині, і не було майже ні одної позитивної емоції. А з іншої сторони, книгу не хотілося випускати з рук і прощатися з історією.
Але було досить багато питань, щодо спогадів головних героїв та часових відрізків.
Адже сім'я Андерсонів повернулася в Бертаун рік тому, тому що Пітер отримав роботу в хокейному клубі. Але декілька разів було вказано на те, що він був тренером хокейної команди кілька років тому. Та сама ситуація з роботою Кіри. Чи я уже погано пам'ятаю першу книгу, чи не зрозуміло.
І ще було дуже багато політики, особливо на початку.
Початок книги досить такий великий трамплін, який ще потрібно перебороти. Бо це такий собі мікс, де автор протягом 70-100 сторінок мусолить основний конфлікт з першої книги і політичні інтриги.
Але це не має особливого значення в розрізі головної історії.
Читати в перекладні на англійську мову зовсім не тяжко. Головне запам`ятати як буде рушниця, шайба та сокира - ці слова були найуживанішими в книзі.
А ще я стільки не плакала над книгою давно.
І все таки вона прекрасна.
16.01.2024
«Люди завжди вибирають не складну правду, а брехню - бо вона проста. Брехня має одну непоборну перевагу - коли правда повинна пояснити події, що сталися, брехні вистачає просто бути такою, в яку легко
Неймовірно цікаве продовження історії жителів Бьорнстада з «Ведмежого міста». Міста, яке шаленіє від хокею, і яке не змогло прийняти правди про зґвалтування доньки спортивного директора клубу найкращим гравцем місцевої команди.
Хокейний клуб таки на межі банкрутства, адже практично усі хороші гравці покинули основну команду. Чи вдасться його врятувати і якою ціною? Тепер тінь злочину лягла на клуб, усі хочуть відсторонитися від цієї проблеми, ніби ніколи не були її частиною.
Книжка багатогранна, подій та людських доль описано багато і завжди є над чим задуматись. Автор у своїй інтелектуальній манері подає не лише сухі факти про життя, а й робить філософські відступи, роздуми героїв глибокі і змістовні. Можливо, атмосфера трохи похмура. Але чого хотіти від складної правди?
Бакман описує процес інтеграції жертви у суспільне життя. Це ще не найгірший випадок, адже Майя має потужний внутрішній ресурс - музику та дружбу.
Тут йде мова про все. Про проблеми дорослих і дітей, про політичні ігри та прагнення визнання, про жертовність і самореалізацію, про підтримку і суперництво.
Вкотре переконуюсь, що романи Бакмана - насолода для розуму.
Неймовірно цікаве продовження історії жителів Бьорнстада з «Ведмежого міста». Міста, яке шаленіє від хокею, і яке не змогло прийняти правди про зґвалтування доньки спортивного директора клубу найкращим гравцем місцевої команди.
Хокейний клуб таки на межі банкрутства, адже практично усі хороші гравці покинули основну команду. Чи вдасться його врятувати і якою ціною? Тепер тінь злочину лягла на клуб, усі хочуть відсторонитися від цієї проблеми, ніби ніколи не були її частиною.
Книжка багатогранна, подій та людських доль описано багато і завжди є над чим задуматись. Автор у своїй інтелектуальній манері подає не лише сухі факти про життя, а й робить філософські відступи, роздуми героїв глибокі і змістовні. Можливо, атмосфера трохи похмура. Але чого хотіти від складної правди?
Бакман описує процес інтеграції жертви у суспільне життя. Це ще не найгірший випадок, адже Майя має потужний внутрішній ресурс - музику та дружбу.
Тут йде мова про все. Про проблеми дорослих і дітей, про політичні ігри та прагнення визнання, про жертовність і самореалізацію, про підтримку і суперництво.
Вкотре переконуюсь, що романи Бакмана - насолода для розуму.
