Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу

Все частіше кожен із нас відчуває, що довго зосередитися на якійсь одній справі стає дуже важко. Ми весь час кудись «біжимо», що буквально, що в думках. Стійкість уваги, зосередженість на справі стає для більшості дією, що вимагає значних зусиль. А неможливість зосередитися викликає почуття провини, тривожність, проблеми зі сном, самопочуттям, вигорання, низьку продуктивність тощо.
Чому це з нами сталося, як зменшити ризики перетворитися в постійного «бігуна» і покращити свою увагу на особистому рівні, а що ще важливіше, усвідомити, що подібний стан нашої психіки не лише наша особиста проблема чи вина, а й розвиток суспільства і технологій буквально спонукає нас весь час бігти, швидко переключаючись між сотнями задач водночас, виснажуючи нас фізично та психологічно – про це все у книжці.
Автор дає поради, як зменшити залежність від соцмереж, та інших дій, які крадуть нашу увагу і наш дорогоцінний час, при чому поради цілком реальні для виконання, плюс він пояснює, що не потрібно картати себе, якщо якісь із них ви не виконаєте, або не в тому, що потрібно обсязі. На власному прикладі показує, як саме його ж поради подіяли на нього при практичному застосуванні, і як покращилося його вміння концентрувати увагу і при розумовій діяльності, і при фізичній, і при психологічному напруженні.
Значна частина книжки присвячена розповідям про те, як розробники програмного забезпечення навчилися красти нашу увагу, підчіпляючи нас на гачок, коли створювали ті чи інші застосунки, без яких ми вже і не уявляємо наше життя, наприклад скролінг стрічки замість завантаження кожної сторінки, як було в старі добрі часи, додатково забирає години часу у пересічного учасника соцмереж, та ж історія з ютубом та рекомендованими відео в стрічці, бо ж розробникам потрібно, щоб ми якнайдовше залишалися в соцмережі, чи на сторінці програми, гри чи будь-якого іншого застосунку – від цього залежатиме їх дохід.
Також подано розповіді безпосередньо таких розробників і поради, як би треба було покращити стан справ в цій сфері, щоб у людей був вибір щодо того, куди зосередити свою увагу і свій вільний (не такий і безмежний у нас з вами) час.
Адже від цього також залежать наші фізичні реальні справи, які ми не встигли, чи не змогли виконати, поки розбирали тисячі непотрібних листів, переглядали тисячі непотрібних відео чи реклам тощо. А також наш психічний, емоційний, моральний, фізіологічний стан, коли ми не справляємося з тиском суспільства в сфері моментального реагування на все, що навколо нас відбувається.
Кожен із розділів розширив мої знання чи то теоретичною інформацією, чи практичними порадами. Деякі були мені особливо цікаві і корисні, як от розділи про читання, про «блукання думками» і роботу у стані потоку.
Про важливість сну, читання і шкідливість багатозначності гарні цитати з книжки наведені на сайті Лабораторії, я ж додам кілька рядків із підсумку книжки про те, що увага на думку дослідників проявляється у трьох формах і всі вони зараз руйнуються.
Перша форма «прожектор», уміння зосередитися на негайних діях, наприклад, дочитати цей відгук чи знайти окуляри, вона звужує наш фокус. Друга форма, «зоряне сяйво», це те, на чому ми зосереджуємося при плануванні майбутнього, наприклад виконати якийсь проект, ремонт тощо. Коли ми відволікаємося, забуваємо головне, то згадуємо цю глобальну ціль і повертаємось до дій, направлених на реалізацію майбутнього запланованого, тобто дивимося на зірки, які світять далеко в небі.
Третя форма, це «денне світло», коли нам потрібно ясно мислити, щоб добре роздивитися все навкруги і тоді лише ми можемо вирішити хто ми, куди ми прямуємо чи що хочемо робити. І оця втрата «денного світла», коли ми не можемо за браком часу та ментального простору навколо розібратися в собі, коли поглинуті лише реакцією на зовнішні подразники від світу та від соцмереж чи інших дріб’язкових справ та цілей і потопаємо у вирі інформаційного шуму – найбільш шкідлива та небезпечна.
Шість невеликих порад від автора, про які детальніше у книжці: «запобіжник», контролювати своє часте перемикання з однієї справи на іншу, щоб змінити свою неусвідомлену поведінку, перестати себе сварити за зриви, замість цього випрацювати умови, щоб легше входити в стан «потоку», періодично зменшувати своє перебування у соцмережах хоча б на певний час, дозволяти собі думати ні про що, блукати думками, гуляючи без гаджетів, щоб мозок міг створити зв’язки між вже засвоєною раніше інформацією і вигадував нові ідеї, спати не менше восьми годин, якісно харчуватися, мати здорові фізичні навантаження і якщо у вас є діти, дозволяти їм самим розпоряджатися своїм часом хоча б частково, не контролювати їх ігри, не перебільшувати з наглядом.
Щодо того, чому так важливо, щоб діти мали власний простір і час для вільних ігор без нав’язливого контролю дорослих є окремий цікавий розділ.
Ми вже живемо у світі, де всі наші стосунки відбуваються в світі цифрових технологій, нещодавня пандемія лише прискорила цей процес симуляції соціального та реального життя, поглибивши кризу з увагою в тому числі. Але ми можемо покращити стан речей, якщо будемо розуміти що відбувається і як можна вирішити проблему, чи хоча б нейтралізувати її негативний вплив на наше повсякденне життя.

Книга цікава, але переклад має забагато дурних помилок і це мене роздратувало настільки, що ось за пів години північ і я пишу цей дурний коментар.
"Декілька героїв можуть відважно видертися нагору, але більшість зрештою опиниться надолі й картатиме себе." І такого з десяток, на жаль загальний flow теж шкутильгає.
Книга цікава, рекомендую читати в оригіналі.

По перше, дуже сподобався переклад. Читається легко, швидко, зрозуміло.
По - друге, сподобалася сама книга. Це не книга про успішний успіх, це не про саморрзвиток, уе скоріше, дослідження, подане в легкій споживчій формі. Але досліддення дійсно важливих тем, про які ми думаємо в першу чергу. Як працівнику корпорації, максимально багато чого відгукнулося і дало привід замислитися. Не жалкую витраченого часу, бо зробила для себе кілька інсайтів і висновків, які я давно відчувала,але не мала доказової бази, тому думала, що зі мною шось не так. Книга показує, що не так з системою, яка змушує людей так відчувати.