Про книгу Не музи, а м'язи
Покладатися на муз — тактика аматорів. А ось тримати натхнення під контролем — це вже справа профі. Як це зробити? Регулярно прокачувати свої творчі м’язи. Тільки не поспішайте у спортивний зал. Ця книжка для тренування з креативного письма.
Письменниця, експертка з комунікацій й медіадослідниця Марія Титаренко зібрала 50 різноманітних авторських вправ із творчописання. Як побудувати текст? Як знайти власний стиль? Як перевірити самого себе? І нарешті — як писати ще краще? За допомогою різних технік і прийомів ця книжка допоможе вам прокачати власні навички.
Легкий стиль, цікаві вправи і навіть експерименти — з цим тренажером не так далеко до омріяних «кубиків», а можливо навіть і «пулітцерів».
Чому варто прочитати книжку «Не музи, а м'язи. 50 вправ із творчопису»?
- Книга містить 50 різноманітних вправ, спрямованих на тренування креативного письма. Зокрема на вироблення та увиразнення авторського почерку (читача), розуміння принципів конструювання тексту, пропрацьовування різних технік та прийомів творчописання.
- Дозволить прокачати власні навички писання, знайти свій стиль та знайти самого себе.
Про Марію Титаренко:
Марія Титаренко — письменниця, членкиня PEN Ukraine, есеїстка, журналістка, медіадослідниця. Засновниця Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ (2012). Кандидатка наук із соціальних комунікацій. Стипендіатка програми імені Фулбрайта (2008-2009). Доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ. Викладає теорію комунікацій, творчопис, сторитейлінг, драматургію науки, есеїстику, художній репортаж, Американську літературну журналістику, публічний виступ та ін.
Приємно, коли хтось, радячи, як краще зробити ту чи іншу справу, має чіткий і раціональний план. У Марії Титаренко він є. «Не музи, а м’язи» — це збірник вправ з удосконалення письма: тут мова і про афористику, і про тропи та перемикання точок зору, а потім — про структуру тексту та різні жанри. Повний комплект засобів для тих, хто хоче навчитися писати.
Тексти не зʼявляються від магічного вітру, потойбічних чарів чи танців шамана. Писання — це кропітка робота, яка вимагає зосередження, посидючості, обдумування кожного слова. Понад десять років тому на лекціях Марії Титаренко міфи про сходження божественного духу, без якого текст неможливий, просто закипіли від високої температури практичних вправ. Варто лише розкамʼяніти, написати перший рядок. А далі — пізнавати себе і світ довкола.
Письменництво — це Океанія. Автори різних часів і країв здатні розуміти одне одного — вони об’єднані втаємниченням. Водночас кожен сам на своєму острові. Інколи автори сідають на свій човник і пливуть на зустріч з іншими. Тоді є відчуття причетності до багатогранного виміру словесності. Ця книга викликає у мене ностальгію за атмосферою співтворчості. Курс Марії Титаренко, який ліг в основу цієї книги, був тим островом співпричетності посеред письменницької Океанії, на який можете завітати і ви.
