Відгуки і рецензії читачів
04.02.2024
Остання надія врятуватися із захопленої нацистами Європи – пароплав до Америки. Та немає ніяких шансів дістати на нього квитки…. але дивний незнайомець пропонує задарма віддати свої, лише за те, щоб його вислухали…Йозеф Шварц, для якого Америка вже не має значення, повинен розповісти комусь свою історію, викликати знову в пам’яті час, коли він був справді щасливий, щоб знову пережити, хоч і в уяві, ті моменти, і зберегти ці спогади в голові іншої людини, тому що його розум обов’язково спотворить водночас солодкі і болючі спомини…
Ця книга про кохання, яке починає розпалюватись з тліючих вуглинок під поривами лихого вітру; про чоловіка і жінку, які почали цінувати один одного в жорстокий час, коли ламалися долі і життя; про «державу двох», яка попри брудні підвали і колючий дріт ставала все міцнішою.
Ця книга про моменти – чи то прогулянки осяяними сонцем вулицями Парижа, чи ночівля в обіймах під відкритим небом в лісі, чи життя в занедбаному замку з завішеними старими маскарадними костюмами вікнами – які варті цілого життя; про моменти коли однією ногою над прірвою, але разом, удвох...
Ця книга про жагу до життя. Про смак обіймів і вина, до яких прокидається апетит лише коли їх в нас забирають. Адже «…світ ніколи не здається людині таким прекрасним, як перед дверима в’язниці, перед тим як ви змушені його покинути…».
І ні трішки зіжмакана кінцівка, із зайвою останньою сторінкою, і ні шматок пафосних фраз, яким бракує реалістичності, ніяк не зіпсували враження від книги. Ремарк на висоті. Всім рекомендую.
Ця книга про кохання, яке починає розпалюватись з тліючих вуглинок під поривами лихого вітру; про чоловіка і жінку, які почали цінувати один одного в жорстокий час, коли ламалися долі і життя; про «державу двох», яка попри брудні підвали і колючий дріт ставала все міцнішою.
Ця книга про моменти – чи то прогулянки осяяними сонцем вулицями Парижа, чи ночівля в обіймах під відкритим небом в лісі, чи життя в занедбаному замку з завішеними старими маскарадними костюмами вікнами – які варті цілого життя; про моменти коли однією ногою над прірвою, але разом, удвох...
Ця книга про жагу до життя. Про смак обіймів і вина, до яких прокидається апетит лише коли їх в нас забирають. Адже «…світ ніколи не здається людині таким прекрасним, як перед дверима в’язниці, перед тим як ви змушені його покинути…».
І ні трішки зіжмакана кінцівка, із зайвою останньою сторінкою, і ні шматок пафосних фраз, яким бракує реалістичності, ніяк не зіпсували враження від книги. Ремарк на висоті. Всім рекомендую.
