Відгуки і рецензії читачів
09.07.2024
"Освічена" Тари Вестовер – це справжній шедевр мемуаристики, який зачарував мене від першої до останньої сторінки. Ця книга – не просто розповідь про важке дитинство та шлях до здобуття освіти, а глибоке дослідження людського духу та сили волі.
Тара Вестовер народилася у віддаленій гірській місцевості в штаті Айдахо, де її сім'я жила майже повністю ізольовано від суспільства. Без шкільної освіти, медичної допомоги та навіть базових знань про навколишній світ, Тара виросла в умовах, які багатьом здадуться неймовірними. Але її непереборне бажання вчитися, пізнавати світ і розширювати свої горизонти дозволило їй вступити до престижних університетів та здобути ступінь доктора філософії в Кембриджському університеті.
Стиль Вестовер вражає своєю щирістю та емоційною глибиною. Вона з неймовірною майстерністю змальовує картини свого дитинства, описуючи як моменти радості, так і найглибші розчарування. Її розповідь про сімейні конфлікти, пошуки ідентичності та особистісного росту нікого не залишить байдужим.
Ця книга надихає та змушує замислитися над тим, як важливо вірити в себе і свої можливості, незважаючи на всі труднощі та перешкоди на шляху. "Освічена" – це історія про силу освіти, яка може змінити не лише окрему людину, а й весь світ навколо неї.
Рекомендую цю книгу всім, хто шукає мотивації та віри у власні сили. Тара Вестовер показала, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло, якщо йти до своєї мети з наполегливістю та відданістю.
Тара Вестовер народилася у віддаленій гірській місцевості в штаті Айдахо, де її сім'я жила майже повністю ізольовано від суспільства. Без шкільної освіти, медичної допомоги та навіть базових знань про навколишній світ, Тара виросла в умовах, які багатьом здадуться неймовірними. Але її непереборне бажання вчитися, пізнавати світ і розширювати свої горизонти дозволило їй вступити до престижних університетів та здобути ступінь доктора філософії в Кембриджському університеті.
Стиль Вестовер вражає своєю щирістю та емоційною глибиною. Вона з неймовірною майстерністю змальовує картини свого дитинства, описуючи як моменти радості, так і найглибші розчарування. Її розповідь про сімейні конфлікти, пошуки ідентичності та особистісного росту нікого не залишить байдужим.
Ця книга надихає та змушує замислитися над тим, як важливо вірити в себе і свої можливості, незважаючи на всі труднощі та перешкоди на шляху. "Освічена" – це історія про силу освіти, яка може змінити не лише окрему людину, а й весь світ навколо неї.
Рекомендую цю книгу всім, хто шукає мотивації та віри у власні сили. Тара Вестовер показала, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло, якщо йти до своєї мети з наполегливістю та відданістю.
16.06.2024
Маніфест освіти
Якось я подивилася документалку на Нетфліксі про мормонів і зрозуміла, що у цій спільноті буває треш: багатоженство, ранні шлюби, зловживання владою... Тому й очікувала від "Освіченої", що життя пані Тари у дитинстві та підлітковому віці було жахливим. Таким воно й було... В основному через батька і насильство одного з братів: патріархальні установки (жінки не можуть працювати), зневага уряду (діти не мали свідоцтв про народження, не ходили до школи чи лікарні, коли хворіли), віра у конспірологічні теорії (ілюмінатів) і скорий кінець світу, до якого вони активно готувалися. А ще надмірне уповання на Бога, що ледь не повбивало кількох членів сім'ї.
Тара змінюється і розширює свій світогляд, коли у дорослому віці починає здобувати освіту. Проте бажання бути частиною родини сильне, хоч і руйнівне для неї.
"Усе, над чим я працювала всі роки навчання були для того, аби надбати собі цей єдиний привілей: бачити й переживати більше істин, ніж ті, які дав мені батько, і застосувати ці істини для формування власного розуму. Я повірила, що здатність оцінювати багато ідей, багато історій, багато точок зору лежить в основі того, що означає «творити себе»".
Для мене книжка виявилася досить сумною. Сподіваюся, що авторка продовжує бути в терапії і почувається краще.
Якось я подивилася документалку на Нетфліксі про мормонів і зрозуміла, що у цій спільноті буває треш: багатоженство, ранні шлюби, зловживання владою... Тому й очікувала від "Освіченої", що життя пані Тари у дитинстві та підлітковому віці було жахливим. Таким воно й було... В основному через батька і насильство одного з братів: патріархальні установки (жінки не можуть працювати), зневага уряду (діти не мали свідоцтв про народження, не ходили до школи чи лікарні, коли хворіли), віра у конспірологічні теорії (ілюмінатів) і скорий кінець світу, до якого вони активно готувалися. А ще надмірне уповання на Бога, що ледь не повбивало кількох членів сім'ї.
Тара змінюється і розширює свій світогляд, коли у дорослому віці починає здобувати освіту. Проте бажання бути частиною родини сильне, хоч і руйнівне для неї.
"Усе, над чим я працювала всі роки навчання були для того, аби надбати собі цей єдиний привілей: бачити й переживати більше істин, ніж ті, які дав мені батько, і застосувати ці істини для формування власного розуму. Я повірила, що здатність оцінювати багато ідей, багато історій, багато точок зору лежить в основі того, що означає «творити себе»".
Для мене книжка виявилася досить сумною. Сподіваюся, що авторка продовжує бути в терапії і почувається краще.