Озброєні

Якби мені довелось обирати одного автора, якого б довелось читати до кінця життя, то це однозначно був би Пратчетт! Адже він створив окремий світ на спині черепахи, де є місце магії, чарам, коханню, смерті (ні, СМЕРТІ), вірі... та всьому! І в його циклах можна знайти будь-які теми і жанри. Цикл про Варту найближчий до детективного, тут багато розслідувань таємниць, заплутані злочини і підступні інтриги.

Якщо вже проводити паралелі з детективами, то для мене Ваймз дуже схожий до Харрі Холле. Суперечливий, з проблемами, однак чесний і відважний. Він – ключова фігура і очільник Варти, однак планує одружитись і покинути службу. Водночас у місті відбуваються загадкові вбивства членів гільдій. Клоун, жебрачка та гном були вбиті з невідомої досі зброї, яка залишає після себе запах феєрверків.

Варта не залишиться осторонь. Вже знайомі нам Ваймз, Морква, Ноббі Ноббс і Колон приймають у свої ряди новобранців: гнома, троля та жінку. Як бачите, і до Анк-Морпорку докотилась хвиля боротьби за рівноправ’я, а Ветінарі – не той правитель, який дозволить закидати йому ущемлення меншин. Пратчетт дуже вдало вплітає у фентезійний сюжет гостросоціальні теми.

Але найвище сягає, звісно ж, його гумор. Гострий, дотепний, іронічний – все, як я люблю. Іноді він однією фразою доводить мене до істеричного сміху. «Варта» - мій улюблений цикл, тож я з нетерпінням чекаю продовження.