0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят

В обране З обраного
Дата відправки (?) 29.04.2024 - 30.04.2024
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Онлайн оплата Visa / Mastercard Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят»

Путівник у світ різдвяно-новорічних традицій

Кінець року неможливо уявити без прикрашання ялинок, шарудіння подарунків, запаху мандаринів, заспіву колядок, вертепної ходи, тематичного декору і відчуття дива. Ми віримо, що до нас завітає святий Миколай і залишить гостинець. Байдуже, під подушкою, під ліжком чи на підвіконні...

Згодом ми зберемося родиною на Різдво — з кутею, дванадцятьма стравами й колядками: хтось на 25 грудня, хтось іще звично на 7 січня. На Новий рік дехто, можливо, ще чекатиме на Діда Мороза, хтось на Санту, а інші просто обміняються подарунками, привітаннями й побажаннями. Але для кожного це особливий період, коли підбиваємо підсумки року, намагаємося намітити цілі на наступні 365 днів і відчути магію єднання, надії й любові.

Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв'язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури? Коли українці почали прикрашати ялинку і чи можна казати, що вона заступила собою дідух? Як співіснували практики святкування Різдва у містах і в селах? Як формувалися нові канони свята під впливом радянської влади й у часи незалежності?

Зимові свята — це сімейні традиції, віра в диво, смаколики й подарунки. Ґрунтовне дослідження антропологині Дар'ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку» допоможе вам дізнатися, як і коли ці уявлення утвердилися. 

Чому варто прочитати книжку «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят»?

  • Ви знайдете відповіді на запитання, як виникли й розвивалися традиції зимових свят на території України. 
  • Допоможе розібратися у міфах, що утворилися довкола постаті Діда Мороза.
  • Подарує відчуття ностальгії за магією свят, яку всі так чекали в дитинстві.

Про авторку:

Дар’я Анцибор — фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу «Гриби, гроби і дисертації», співавторка подкасту «Пороблено». Наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Пише та публікує науково-популярні статті у виданнях «Куншт» і «Їжакультура».

Цитати:

Через популяризацію серед народу різдвяних містерій неписьменному селянству дохідливо й наочно доносили догмати християнського вчення. Водночас нав’язувалися «регламентовані» церковні колядки замість народних, які часто-густо мали дохристиянські сюжети й далекі від християнства традиції виконання.  Тож, так чи інакше, різдвяні звичаї поширювалися. Десь завдяки народній традиції, яка освоювала містерії, вертепи і ялинки, десь уже більше завдяки церкві, яка зрозуміла, що варто очолювати процеси, поки вони не вийшли з-під контролю остаточно. Простіше було заохочувати вірян ставити вдома ялинку як нагадування про Едем і переосмислювати її декорування на християнський лад. 

 

Треба згадати, що любов до салютів і петард справді дуже давня, і в Європі вона сягає Середньовіччя. На українські землі феєрверки ввійшли в моду у XVIII столітті. Провести новорічний салют доручали Генеральній артилерії. За ці кілька днів вона витрачала до половини річного запасу пороху й петард. Козацькі феєрверкери не лише вправно стріляли з гармат, але й фігурно викладали вензелі з ініціалами гетьмана та іменитих гостей із порохових свічок і ґнотів. Розваги з салютами були популярні протягом наступних століть. Через пережитий під час війни досвід для українців ці звуки є такими тригерними, що наразі важко уявити, коли феєрверки знову асоціюватимуться зі святом. Тим часом гучне святкування — це й досі одна з головних особливостей не лише європейської новорічної ночі. У XVIII - XIX століттях по всій Європі стріляли й підпалювали порох. Про гучні стрілянини в різних українських містах часто згадують в історичних і літературних джерелах. Наприклад, публіцист Павло Морозов, писав про одеський звичай стріляти з рушниць і пістолетів усю ніч напередодні Різдва й Нового року. Але так було лише до 1825 року, далі традиція затихла. Окрім цього, довго жив звичай розстрілювати кутю з рушниць на Водохрещу.

 

 …законодавицею різдвяних мод (і взагалі всього шаленства довкола Різдва — від декору вашої піжами до оленів на ґанку) стала Америка... В Україні все почалося раніше, ніж у США, але через війни, голод і радянську окупацію в нас просто не було шансів продовжувати те, що так яскраво зароджувалося в XIX столітті. Звісно, магазини реагували на сезонний попит, тож різдвяний маркетинг і в нас — далеко не сучасне явище. Вже з 1830-х років у Київ, Одесу, Харків та інші великі українські міста завозили фабричні іграшки, які замовляли з-за кордону або з тодішніх імперських столиць. З часом з’явилися місцеві майстри, готові робити картонажі, коників, візочки для ляльок, музичні інструменти та іграшки на замовлення. У Києві з 1834 року цим зайнявся німецький ремісник Кордес, що потім переросло у справді прибуткову справу і власний магазин на Хрещатику.

 

Первинно практики обдаровувати одне одного на Різдво не існувало. Її пов’язали з біблійною оповіддю про трьох волхвів уже згодом. Спочатку символічні дарунки дітям пов’язувалися саме з Миколаєм Мирлікійським.

Сьогодні чимало українців вірить, що Миколай — споконвічний, органічний, питомий, автентичний, словом, наш справжній дарувальник. Натомість Дід Мороз — штучно створений у радянські часи дідуган-покруч. Проте насправді все було набагато заплутаніше, а тому цікавіше. На слов’янських теренах Миколай мав свої особливості, і дуже важливо це розуміти, щоб скласти повну картинку.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Категорія Нон-фікшн книги
Оригінальна назва Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят
Кількість сторінок 252
ISBN ISBN 978-617-8299-45-3 (паперове видання) ISBN 978-617-8299-46-0 (електронне видання) ISBN 978-617-8299-47-7 (аудіокнига)
Теми історія
Розміри 145х215 мм
Літературний(а) редактор(ка) Ірина Ніколайчук
Коректор(ка) Руслана Маринич
Верстальник Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Тетяна Волошина
Ілюстратор Наталя Шморгун
Автор(ка) Дар’я Анцибор
Летеринг Катерина Яцушек
Теги:
антропологія дослідження звичаї історія історія України культура традиції
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Юлія 23.01.2024
Ця книжка стала першою прочитаною мною у 2024 і це був класний книжковий початок року) Трішки історії, трішки переказів і легенд, знайомі і такі своєчасні взимку образи – ялинка, Миколай, Дід Мороз.

Якісь деталі я знала, але відкрила для себе багато нового – про те яка давня історія у ялинки (мені чомусь здавалося, що цій традиції не більше 200 років), різні варіанти прикрашання дерева, які можна використовувати й зараз, про походження Діда Мороза і різницю між ним та Санта Клаусом.

У авторки легка мова і стиль викладу. Для мене інформація з цифрами і датами завжди читається важко. Тут же інформація подається максимально просто. Однак це все одно нон-фікшн, тож далекі флешбеки шкільного підручника можуть повернутися. Тож не варто забувати, що читаєте ви для себе і завтра не треба буде болісно згадувати рік якоїсь події перед дошкою))

Мені особливо сподобався список імен зимових дарувальників, яких авторка пропонує розглянути українцям. Тут у мене залізне переконання: чим більше – тим краще, бо подарунків багато не буває)

Дуже цікаво було читати про роль літератури у поширенні і закріпленні традицій. Відразу згадувала що я у дитинстві читала про Різдво і Новий рік.

Дякую авторці за цю книжку)
Чи є подібна книжка про релігію? Щоб простими словами пояснили різницю між усіма течіями і напрямками, їхній розвиток і «взаємовплив» між собою. Порадьте, будь ласка
Лілія 09.12.2023
Коли вже буде? Робила передзамовленнч. З вівторка моє замовлення "на комплектації"
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 12.12.2023
Лілія, чи отримали ви вже книжку? Якщо ще ні, напишіть, будь ласка, номер вашого замовлення на пошту [email protected] - з'ясуємо, у чому справа
Людмила 26.10.2023
Підписана на телеграм-канал авторки. Із задоволенням читаю. Дякую за грунтовний, легкий та цікавий підхід до висвітлення тем.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім’я*
Ваш Email*
Введіть текст*
Рекомендовані книжки для вас і ваших друзів
Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем
Юлія Мак
269,00 грн
до +40.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Світло в темряві
Стейсі Віллінґем
360,00 грн
до +54 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Все те незриме світло
Ентоні Дорр
350,00 грн
до +52.5 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Востаннє, коли я збрехала
Райлі Сейґер
300,00 грн
до +45 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Три товариші
Еріх Марія Ремарк
280,00 грн
до +42 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".