Початківці. Чому вчитися нового ніколи не пізно
Про книгу Чому вчитися нового ніколи не пізно
Ви помічали, як легко діти пробують щось нове? Вони не бояться помилятися і мати смішний вигляд, а з великим інтересом підходять до справи. З віком, здається, ця здатність і бажання відкриттів минає. Чому? У своїй книжці «Початківці» Том Вандербільт береться досліджувати це питання.
Натхненний ненаситною допитливістю своєї маленької доньки, він вирішує на собі випробувати принцип lifelong learning — «неперервне навчання впродовж усього життя». Щоб довести, що вчитися ніколи не пізно, він з нуля вчився добре грати в шахи, співати, займатися серфінгом, малювати та жонглювати. Виявляється, у дорослих не зникають здібності вивчати щось нове — справа в упередженні, звичці йти «накатаною доріжкою» та страху, що ми витратимо час на щось безперспективне.
«Початківці» — це захоплива і весела подорож до нових відкриттів, незалежно від віку. Ця книжка покаже, як стати кращим, вивчаючи щось нове, і чому варто зробити перші незручні кроки просто зараз.
Чим хороша книга Початківці
- Легко і переконливо розвінчує міф про те, що навчання — це привілей для молоді.
- Досліджує, як здобути нові навички та наповнити свій досвід відкриттями — навіть якщо ви давно не учень чи студент.
- Підходить як для молоді, так і для дорослих читачів, які шукають натхнення, щоб здійснити перший крок назустріч новим відкриттям.
Про Тома Вандербільта
Том Вандербільт — журналіст, редактор видання Wired, автор статей про дизайн, технології, науку і культуру в таких виданнях як The London Review of Books, The Financial Times, The Wall Street Journal тощо.
Цитати із книжки
Автор про те, як навчався грати у шахи з 8-річною донькою:
Ваша дитина тимчасово може стати вашим учителем, а мало що так закарбовує вивчене, ніж учителювання. Часом, коли я граю в онлайн-шахи й стикаюся зі складним ендшпілем, я прошу доньку підказати. Вона чимчикує до мене, надувшись від новонабутого авторитету, і оглядає шахівницю. Я ділюся з нею міркуваннями. «Передчасний обмін фігурами тобі ні до чого», — кпить вона, а потім благородно пропонує ліпший хід. Діти є діти: вона хитромудро обмінює цю пораду на додатковий час для гри Fortnite.
Про надзвичайно швидкі темпи занепаду нашого мозку без навчання:
З віком деградацію мозку можна чітко простежити навіть у здорових людей. Фронтальна кора зменшується в розмірах, гіпокамп — ділянка, що відповідає за пам’ять, — скорочується. Рік у рік мій головний мозок зменшується в обсязі, а товщина кори головного мозку іде на спад. Починаючи від двадцятирічного віку, якщо говорити про звичайну тривалість життя, ми втрачаємо приблизно по нейрону щосекунди. Поки читаєте це речення, можете попрощатися ще з двома!
Про додаткові переваги від здобуття однієї навички:
Здобуття навичок має додану цінність, яка не обмежується власне навичкою. Як показало дослідження за участю маленьких дітей, які відвідували уроки плавання, плаванням позитивні наслідки цього заняття не обмежуються. Плавці краще виконували інші тести на фізичну підготовку, наприклад, на хапання чи координацію рук і очей, ніж ті діти, які не плавали. Крім того, вони краще впоралися з тестами на читання й математичну аргументацію — навіть з урахуванням таких чинників, як соціально-економічний статус.
Том Вандербільт вишукано й переконливо викриває один з найбільш шкідливих міфів, у яких ми себе переконуємо, — що нібито таке задоволення, як навчання, доступне лише для молоді.
Вандербільт створює цікавий текст і легко пояснює свою теорію, його переконлива робота варта вашої уваги.