Але чого в цієї книги не відібрати, так це затишку та душевності.
Головній героїні Моллі 25 років, і вона вже кілька років працює покоївкою у великому і престижному готелі. Як співробітниця Моллі ідеальна - номери після неї сяють чистотою, вона привітна з усіма, суворо дотримується вказівок начальства, відповідальна та пунктуальна.
Але в очах колег Моллі така собі дивачка, а все тому, що у неї завжди були складності в соціальному плані. Моллі важко розуміти людські висловлювання емоцій, справжніх намірів та інтонацій – все, що більшість людей бачать між рядками. Раніше Моллі завжди направляла бабуся, яка її виростила, підказуючи, що означала та чи інша ситуація, що мала на увазі та чи інша людина, і як Моллі слід вчинити. Але бабуся ось уже майже рік, як померла, і Моллі залишилася віч-на-віч з таким жорстоким і незрозумілим їй світом. Так, вона спочатку довіряється не тим людям, припускається багато помилок, але згодом на них і навчається. Дуже мило описані стосунки, які були між Моллі та її бабусею – повні кохання та підтримки. І дуже тішить, що до фіналу книги Моллі більше не самотня, а знайшла людей, близьких їй за духом, з якими щаслива проводити час.
Мила наївна дівчинка Моллі - міра необережності якої вас здивує глибиною, але все що ви будете відчувати до неї це безмірні жаль та співчуття.
Дорослішання головної героїні починається з втрати близької людини і бажання поглинути страждання великою кількістю роботи притупить всі відчуття самозбереження, а байдужість світу до непримітних маленьких людей та маніпуляції гидких моральних покидьків порушить баланс реальності.
Незламність та відчайдушність нашої Покоївки та бабусині настанови допоможуть розплутати затуманену історію вбивства.
“Мені пригадалась бабусина порада: «Чесність — найкраща стратегія».”
P.S. Навіть не намагайтеся слідкувати та шукати докази вбивці просто віддайтеся історії та читайте з насолодою. Моллі вкотре нам нагадає ніколи не втрачати пильність навіть до найвідданіших людей та не ставати осліпленим у коханні. А час завжди покаже справжність кожного.
Раптова смерть за загадкових обставин багатого та відомого гостя готелю виходить за межі звичних подій. Але вивчені правила та хороші манери дозволяють сірій Моллі не втрачати самовладання.
Розповідь веде сама героїня, що дає можливість спостерігати за її думками протягом того багатого на події тижня, дізнатись про її життя та переконання.
На перший погляд, очевидно, що через надмірну довірливість і залежність від авторитетів, Моллі не зможе діяти на власний розсуд. Чи що невміння сприймати підтекст призведе до того, що її використають. Чи що впродовж цього тижня відбудеться еволюція емоційного інтелекту персонажа.
Проте не все так просто. Попри неквапливу оповідь, усе набрало таких обертів, що я інколи втрачала нитку послідовності. Хотілось перечитати якийсь із давнішніх розділів, адже здавалось, що щось пропустила. А сама розв’язка стала несподіваною і видалась такою, що не має слідів.
Історія цікава, її хочеться розкрити до кінця. При цьому детективна лінія для мене з пробілами, хоча можливо саме це і склало основну інтригу.