Обкладинка, зріз, верстка (мапа, схеми, "скріни") - мені подобається все!
(до речі, подивитись в інстаграмі на домашнє видання - воно не таке розкішне)
Крім того, це не банальний підлітковий детективчик про малу нишпорку, що любить лізти в чужі справи, а історія із дидактичним змістом. У ній послідовно й дуже ненав'язливо розкриваються важливі посили та настанови підліткам про булінг та аб'юз, про токсичні стосунки, про расизм і ксенофобію, про наслідки вживання наркотиків і алкоголю (ого, скільки всього!) і про відповідальність за свої вчинки.
Дуже гарно продумана форма оповіді у вигляді фрагментів "допитів" і щоденникових записів, що чергуються з розповіддю від першої особи, ніби, дає змогу "роздивитися" історію під різними кутами й навіть почуватися причетними до розслідування (крута ідея!).
Хоч героїня подекуди нагадує Еркюля Пуаро в картатій спідничці (аналітичними здібностями і звичкою ставити питання руба), та все ж купа зачіпок і підказок, що так і сиплються на неї зусібіч, не дають забути, що це - підлітковий роман.
Я, мабуть, не дуже уважна читачка і більшість "натяків" про особу вбивці пропустила, але коли таємницю було розкрито подумала: "тю! та це ж було очевидно".
Що ще мені сподобалось, так це адекватні й дуже приємні головні герої. І навіть натяки на романтику тут здавалися доречними й дуже "обережними" - без підліткових пристрастей і ванілі.
Як не брати до уваги кількість злочинів на квадратний кілометр, книга дуже добра й лишає позитивний післясмак. Я не проти продовження).