Правда про справу Гаррі Квеберта

30 серпня 1975 року безслідно пропадає п'ятнадцятирічна донька священника - Нола. Єдиний свідок, який бачив дівчину незадовго до зникнення - мертвий.
ᅠ
33 роки по тому, тіло дівчинки знаходять у дворі людини, яка кохала її і приховувала їхній зв'язок минулого через різницю у віці. Гаррі Квеберту було 34 роки, а Нолі всього лише 15. Їхнє кохання було щирим і невинним, але кого це хвилює, коли дівчинка мертва?!
ᅠ
Життя Гаррі скінчилось не тоді, коли його посадили на нари за вбивство, а тоді, коли знайшли труп Ноли.
ᅠ
Маркус Голдман - молодий письменник, найкращий друг Гаррі, повинен докопатися до істини і починає вести своє власне розслідування цієї справи.
Правда виявилась страшною, жорстокою, огидною і добре продуманою.
ᅠ
Це було настільки круто, що мені просто бракує слів, щоб описати весь мій захват під час читання.
ᅠ
Неймовірна історія кохання, дружби, вбивства, слави і все це на фоні маленького містечка, де вбивцею може стати хто завгодно.
ᅠ

Це був один з небагатьох кримінальних трилерів, де я дійсно не знав, що злочинець - один з відомих персонажів, і де автор закрутив сюжет так, що неможливо було з'ясувати, хто він насправді. Мене заводило в нерозуміння те, що я не міг з'ясувати, хто ж вбивця серед усіх цих часто смішних, але здебільшого симпатичних персонажів. Протягом майже всієї книги автор навантажував мій мозок, але якби він витягував його вдвічі довше, я б не заперечував. Стиль написання напрочуд читабельний, я був зворушений і добряче посміявся. Є великі стрибки в часі в межах одного розділу, але це зроблено настільки логічно, що це не відволікає, а навпаки, захоплює.
Пристрасне прагнення до свободи, заборонене кохання, жорстокі вбивства. Муки і краса літературної творчості. Таємниці сонного американського містечка на березі океану. І автор продовжує змішувати і перемішувати ці інгредієнти до тих пір, поки не досягне ідеальних пропорцій, а результатом важко буде насититися. Ця книга пропонує набагато більше, ніж звичайний кримінальний трилер, створена атмосфера дуже сильна і напружена, персонажі майже вистрибують зі сторінок.

Книга розповідає про Маркуса Гольдмана, який у минулому написав роман, який став бестселером. Але нині муза його покинула, і він не може написати ані рядочку. Хоча його літературний агент та видавництво, з яким він підписав контракт, на чоловіка дуже тиснуть – їм потрібен ще один бестселер. Але Маркус не може його написати.
Він вирішує у цій непростій ситуації звернутися до свого гуру, до свого єдиного найкращого друга – Гаррі Квеберта.
Так Маркус вирушає до містечка Аврора, щоб там пожити у будинку друга та набратися натхнення на написання нового роману. Ці декілька днів дали змогу друзям згадати минуле, а ще Маркус дізнався досить цікаві моменти про життя Гаррі, про які він до того і не підозрював.
Це викриття змусила Маркуса завчасно повернутися додому.
Але усе змінює один дзвінок. Гаррі зателефонував Маркусу, щоб сповістити, що його кохана, яка зникла тридцять років тому, померла. Її рештки були знайдені в саду Гаррі, тому його і оприділили, як основного обвинувачуваного.
Так Маркус переїздить до Аврори, поселяється в будинку друга та намагається з`ясувати правду вбивства Ноли, та розібратися в тому, чи справді це зробив Гаррі.

Можу сказати, що історія дійсно непередбачувана і від неї неможливо відірватися.
Коли головний герой переїздить до Аврори, і читач поринає у життя цього маленького містечка, де всі один одного знають з самого дитинства, а чужинець викликає лише косі погляди та недовіру – ось тут починається досить цікаве чтиво.
Кого я тільки не підозрювала у вбивстві дівчини. Як тільки автор вводив нового персонажа – він відразу ставав підозрюваним. Але десь на середині книги я уже трішки втомилася. Автор знову і знову ставив сюжет до гори дригом, тому ти уже припиняєш сама докопуватися до істини, єдине чого хочеться, щоб автор нарешті уже сказав хто винний.
Загалом історія мені сподобалася, але було якось забагато всього.

Екранізація дуже наближена до книги.
Хіба що назва містечка інша.

І хоча я повністю знала сюжет, але серіал подивилася за два дні.

Цю книжку я неодноразово бачив в різноманітних топах і рекомендаціях. І зазвичай я на таке не реагую, але в якийсь момент мені захотілося прочитати щось легке і цікаве. До рук потрапила «Правда про справу Гаррі Квеберта». Признаюсь чесно, спершу я був налаштований дуже скептично. Але вже з перших п’ятидесяти сторінок я зрозумів, що це моя книжка. Вона не малий такий товстунець. Більше семисот сторінок. Але читаються вони буквально за кілька вечорів. Відірватися від читання практично неможливо. Автор зробив свого роду заборонений прийом: написав книжку про письменника. Маркус Ґольдман написав свою першу книжку, яка стала шаленим бестселером. Він став упізнаваним, його вітали читачі буквально на вулицях. Це на нього тисне і він не може написати другу книжку, хоча угода з видавцем не тільки украдена, а й вже навіть отриманий і витрачений аванс. Але друга книжка не пишеться. Тому він йде на консультацію до іншого письменника зі стажем, Гаррі Квеберта. А невдовзі його заарештовують за ніби то скоєне вбивство кілька десятиліть тому. Маркус не тільки намагається врятувати свою кар’єру, а й розслідувати задавнене вбивство. От якраз за тим, як він збирає всі ці шматочки пазлу якраз і дуже цікаво спостерігати. Раджу до прочитання.