ще мене неабияк зачепила постать головної героїні, Еліс, і то не в хорошому сенсі. в той час як життя її попередниці, Неллі, викликає розуміння, щире співчуття і повагу (навіть до дуже суперечливих рішень), Еліс виступає мʼяко кажучи не надто позитивною героїнею. не знаю, це навмисний хід Карми Браун, аби затримати читачів поряд з книгою, чи то випадковість, але в мене повсякчас здивовано піднімалася брова від того, як Еліс бреше та маніпулює, а згодом дивується, що з нею вчиняють так само... і дуже шкода, що у романі відкрита кінцівка: можливо, знаючи фінал історії Еліс та Нейта, було би простіше сприймати їхні помилки.
втім, усі ці нюанси не псують роману - вони лиш роблять його особливим серед решти і лишають чимало питань "на подумати"
Як не сумно, та часто і донині суспільство ставить такі вимоги до жінок, поряд з тим, що тепер вони ще й мають реалізуватись в карʼєрі. Саме тому часом жінки не справляються з запропонованою супер-роллю і страждають від цього.
Карма Браун у своїй книзі «Рецепт ідеальної дружини» розповідає про жінок з 50-х років і про сучасних жінок. Їх долі переплітаються, поєднані одним будинком.
Неллі з 50-х мріяла бути ідеальною люблячою дружиною та матірʼю, ця роль приносила їй задоволення, та вона обрала не того чоловіка. Ще й дитину не змогла народити. Через це жінка страшенно страждала і одного разу їй довелось постояти за себе.
Еліс з сучасності - будувала карʼєру піарницею, до одного прикрого випадку, який поклав цьому край. Переїзд і наполегливе бажання чоловіка завести дитину занадто тиснуть на Еліс, яка поміж цим не може зрозуміти, яку ж роль вона хоче виконувати у своєму житті.
Врешті ці жінки розуміють, що ніхто не має права за них вирішувати хто вони такі.
Історія Еліс і її чоловіка дещо незавершена. Але мені це сподобалося. Адже таким чином кожна читачка має можливість обдумати, а як би вона вчинила на місці героїні книги?