Відгуки і рецензії читачів
16.02.2024
«Найдорожчий скарб, що людина має, — це віра в себе і в собі подібних!»
Іван Багряний «Сад Гетсиманський»
Як же добре пише Багряний! Така інтелектуальна, інтелігентна манера письма. Навіть нецензурщина контрольована, розумно подана. Текст реалістичний, попри нелюдську стійкість головного героя, місцями болючий, сумний, іронічний. І є надія. Нею просякнутий роман.
Хтось із найближчих здав Андрія Чумака, наймолодшого сина, нащадка славного роду ковальського. Потрапляє Андрій в харківську тюрму. Без суду, адже це таке собі попереднє ув’язнення. Та й чи буде той суд? І яким він буде? До цього часу потрібно сформувати ідеальні матеріали справи. Для Андрія виходи два: померти двічі - морально, вигадавши спільників, революційну діяльність, і, зрештою, фізично; чи померти один раз - лише фізично, тримаючись за свою гідність і честь.
Перед Андрієм нелегкі випробування. Він повинен терпіти катування та нелюдське поводження, адже «ворогів народу» треба розколоти. Цікаво, якого це народу вороги? І чи не є ці «вороги» народом? Адже такої «ворожої» маси незліченна кількість. Проте нікого не цікавлять такі мудрування. Стоїть чітке завдання - змусити Андрія підписати протокол допиту із зізнанням.
Роман об’ємний. При цьому переважна більшість подій відбуваються у місцях позбавлення волі. Тут розкриваються умови побуту в’язнів, їхнє дозвілля, моральний порятунок один одного.
Тут багато людей з різними характерами і темпераментами, з різними історіями, ідеями, переконаннями і цінностями. Кожен проходить цей шлях так як може чи вважає за потрібне заради виживання. І не всім це вдається.
Чи можливо залишитись людиною після пережитого? Чи можна збрехати задля помсти катові? Чи гарантує визнання вини у невчиненому злочині м’яке покарання? А може це все якийсь фарс, комедія, розіграш, адже такого не може бути в цивілізованому світі?
Роман цікавий і насичений подіями попри обмеженість простору. Тема не проста, болюча, а детальний опис знущань може лякати. Треба розуміти якою була реальність і на що здатні люди по сусідству.
Мова автора прекрасна. Це один з тих рідкісних творів, які варто перечитувати.
Іван Багряний «Сад Гетсиманський»
Як же добре пише Багряний! Така інтелектуальна, інтелігентна манера письма. Навіть нецензурщина контрольована, розумно подана. Текст реалістичний, попри нелюдську стійкість головного героя, місцями болючий, сумний, іронічний. І є надія. Нею просякнутий роман.
Хтось із найближчих здав Андрія Чумака, наймолодшого сина, нащадка славного роду ковальського. Потрапляє Андрій в харківську тюрму. Без суду, адже це таке собі попереднє ув’язнення. Та й чи буде той суд? І яким він буде? До цього часу потрібно сформувати ідеальні матеріали справи. Для Андрія виходи два: померти двічі - морально, вигадавши спільників, революційну діяльність, і, зрештою, фізично; чи померти один раз - лише фізично, тримаючись за свою гідність і честь.
Перед Андрієм нелегкі випробування. Він повинен терпіти катування та нелюдське поводження, адже «ворогів народу» треба розколоти. Цікаво, якого це народу вороги? І чи не є ці «вороги» народом? Адже такої «ворожої» маси незліченна кількість. Проте нікого не цікавлять такі мудрування. Стоїть чітке завдання - змусити Андрія підписати протокол допиту із зізнанням.
Роман об’ємний. При цьому переважна більшість подій відбуваються у місцях позбавлення волі. Тут розкриваються умови побуту в’язнів, їхнє дозвілля, моральний порятунок один одного.
Тут багато людей з різними характерами і темпераментами, з різними історіями, ідеями, переконаннями і цінностями. Кожен проходить цей шлях так як може чи вважає за потрібне заради виживання. І не всім це вдається.
Чи можливо залишитись людиною після пережитого? Чи можна збрехати задля помсти катові? Чи гарантує визнання вини у невчиненому злочині м’яке покарання? А може це все якийсь фарс, комедія, розіграш, адже такого не може бути в цивілізованому світі?
Роман цікавий і насичений подіями попри обмеженість простору. Тема не проста, болюча, а детальний опис знущань може лякати. Треба розуміти якою була реальність і на що здатні люди по сусідству.
Мова автора прекрасна. Це один з тих рідкісних творів, які варто перечитувати.
