Шістка воронів

Ця книга настільки хороша, що виходить далеко за межі того, що читач очікує від пересічної підліткової літератури. Це не просто книга, це справжній витвір мистецтва у своїй категорії. Це і є причиною, чому вона так високо оцінюється на зарубіжних книжкових сайтах протягом багатьох років. Мені дуже подобається стиль письма Бардуго, її світ, її персонажі. Ця книга також пронизана характерами і емоціями у багатьох відношеннях. Я вважаю, що однією з найбільш сильних сторін книги є шість напрочуд добре прописаних персонажів. Якщо хочете, шість покидьків, шість антигероїв, яких неможливо не полюбити. Любовна нитка також вплетена в історію настільки вдало, що її просто неможливо не помітити і не слідкувати за нею. Вона не в центрі уваги, але вона є, і ми її відчуваємо. Але суть у великому пограбуванні та махінаціях. Сюжет розвивався стрімко, можна було швидко рухатися разом з ним. Однак, нитки минулого розплутувалися повільно, чарівне павутиння стосунків. Якщо ви ще не читали цей твій, то однозначно рекомендую вам його спробувати, чудова робота!

Я не фанатка фентезі, мені важко розібратись у вигаданому світоустрої. Але «Шістка воронів» стала виключенням. Книга мені сподобалась, найбільше завдяки цікавим і багатогранним персонажам.
В книжці головні герої по суті ще підлітки, і часто в фентезі мене бісить, що дітям приписують дорослу поведінку. Але в даному випадку це було логічно, адже умови життя змушують їх дорослішати раніше.
Атмосфера похмура і тим приваблива, але не без гумору. Це така собі пригодницька історія, трохи детективу, трохи фентезі, трохи любовних пригод.
Власне, це був той випадок, коли я дуже переживала за особисті стосунки між персонажами, а таке трапляється не завжди!) (доля Каза особливо хвилювала)
Тож, виходячи зі свого досвіду, можу порадити книгу тим, хто тільки планує почати знайомство зі світом фентезі. Тут немає занадто складного введення до світоустрою і ти швидко втягуєшся в захопливі пригоди. І хоч це розповідь про злочинців, та все ж, поміж цими декораціями ви побачите історію про дружбу, відданість, самозречення, силу духу та справедливість. Думаю, книга підійде як підліткам, так і дорослим читачам. Чудова історія для захопливих читань у вихідний день.
Це дилогія і я б радила читати одразу дві книги, аби не переживати за улюблених героїв.

Доовго лежала книжка на полицях і чекала свого часу і ось, коли я була в пошуках чогось почитати з фентезі взяла її і...
⠀
..пошкодувала.
⠀
Ні, я не пошкодувала, що прочитала її, просто вона не справила на мене ті враження, які я покладала. Стільки відгуків, стільки рекомендацій, але книзі з натяжкою поставила 4/5.
⠀
Ця історія не розчаровує, але й не викликає захоплення. У ній присутні безліч мінусів янг едалт: пафосні герої, злодії та вбивці у 16 ​​років, надто стрімкий розвиток взаємин між персонажами. Звісно, не зважаючи на все це, не можна назвати їх картонними чи пустими, автор показує нам, чому вони стали тим, ким стали і що їх зламало.
⠀
Сюжет у принципі, непоганий: Покидьки беруться за важку справу, здійснити яку нормальні люди точно не в змозі, або просто у них не було б стільки натхнення, як у нашої шістки.
⠀
Світоустрій трішки непродуманий та незрозумілий, авторка нам його не розписує. До чого там мапа я взагалі не знаю, тому що Лі Бардуго не описує місцевості, читач сам повинен фантазувати і думати що, де і за чим йде. Це дивно, бо у книзі 544 сторінки, а кількість описів, як кіт наплакав. Ну серйозно.
⠀
Але за те є висмоктані з пальця незрозумілі вставки міркувань героїв у розпал бойовок.
Тааак, уявіть: відважна та епічна битва, а герої починають щось там сюсюкатись і виясняти стосунки. Коли ти прочитав більше, аніж одну книгу фентезі (сарказм), то розумієш для чого авторка зробила такий хід. Але після Страуда та його серії «Локвуд і Ко» ця серія буде здаватись трішки пустоватою.
⠀
Кульмінація та кінцівка в принципі мені сподобалася: незвично та несподівано. Але це не рятує всю книгу загалом.
⠀
Любовні лінії є, вони поки що тонкі, але намічені зрозуміло. Так само Бардуго намагається слідувати трендам і вводить у книгу персонажів із нетрадиційною орієнтацією, але робила це відверто погано і сенсу в цьому не було.

Коли мені вперше порекомендував прочитати "Шістку воронів", я подумала "Черговий фентезі young adult, хіба це може бути чимось оригінальним та цікавим?". Так сильно я ще не помилялася в своєму читацькому житті.
Чесно кажучи, я не фанатка ГришаВерсу, а саме попередніх трьох книжок цієї серії. Якось не зайшла мені історія Аліни Старкової, не сподобались персонажі, їх вчинки і мотивація. Та і місце дії лишало негативний присмак. Але як же сильно відрізняється все це у "Шістці воронів"! Ось де насправді цікаве і неординарні місце дії (Кеттердам прекрасний і небезпечний), доволі цікавий сюжет, але що дійсно приваблює читачів в цій книзі, і є її головною перевагою, так це персонажі. На цій шістці та їх взаємодії тримається весь сюжет роману, і, правду кажучи, вони того варті. Шестеро дуже різних, але в однаковій мірі зламаних підлітків, що відчайдушно хочуть свободи, любові, визнання, закохають у себе будь-кого. Моїми фаворитами були і лишаються Джаспер і Вілан. Їх стосунки ледь не розбили мені серце. Але, думаю, Каз теж не залишить нікого байдужим. Особливо якщо розумні, травмовані і загадкові хлопці, які не дозволять впс до себе торкнутися, і в той самий час будуть готові вбити за вас, то ваш типаж).
Мря оцінка 10 з 10 воронів. Можна не любити "Тінь та кістку", але в цю книгу ви буде закохані сто відсотків.