Збірка включає в себе 4 новели. Центральною є "Смерть у Венеції", в якій дорослий письменник закохується у хлопця-підлітка. Чоловік відчуває платонічно кохання і жодним чином не зачіпає дитину. Ця любов не дає йому думати логічно і аналізувати ситуацію. Він бачить, що у Венеції відбуваються незрозумілі речі, пізніше дізнається про чуму. Влада країни не оголошує про це людям, а всіляко намагається приховати епідемію, щоб не позбутися туристів, за чий кошт живе місто. Ситуація виглядає абсурдно і незрозуміло, адже гроші переважають здоров'я на терезах адекватності.
Навіть знаючи ситуацію у місті, письменник не виїздить і не каже нікому про чуму навколо. Він помирає на пляжі під час спостережень за об'єктом своєї пристрасті.
Для мене знаковим стало те, як реагують поляки на росіян, яких дуже багато у Європі.
Найбільше мене вразила новела 'Маріо і чарівник". Це яскрава метафора на італійський нацизм. Чарівник являє собою непривабливу особу, яка має фізичні вади, і при тому скеровує всі сили, щоб керувати свідомістю глядачів. Я відчувала до нього огиду і весь спектр негативних емоцій.
Чарівник ніби накладає чари на людей. Ніхто не намагається залишити зал, навпаки глядачі в залі насолоджуються дійством, лише 2 глядача намагався протидіяти чарівникові. Воля одного в результаті ламається, а Маріо вбиває чарівника.
Дія відбувається у серпні, коли привілейованою націю навіть на відпочинку стають італійці. Ми бачимо зневажливе ставлення до інших народів у цей час.
Новели Манна варті уваги і дають можливість обдумати те, на що раніше не звертав уваги.
Для мене новела "Трістан" це про велику НЕлюбов, про байдужість до нібито "коханої" людини, які показані через двох різних (і духовно і матеріально) чоловіків до однієї жінки.
Новела "Тоніо Крегер" це про хворобливе самолюбство та заздрість людям, які просто розважаються і насолоджуються простими людськими радощами.
Новела "Cмepть в Венеції " це про падіння, занепад та cмepть. Мальовничо і з іронією описаний стан занепаду та моральної кризи пeрeдвoєннoї Європи. Венеція стародавнє місто, яке знало часи величі, в яке зараз непомітно проникає смертельна зараза, в ньому пахне гниллю, але більшість вважають за краще не помічати це, проводячи час у безтурботності.
Новела «Маріо і чарівник» про фaшизм і диктaтуру у тогочасній Європі, (в мене алюзії до Гітлера і Муссоліні) показані через чарівника, який майстерно вміє обдурити людей за допомогою своєї гіпнотичної здібності, може так заволодіти всією аудиторією, що вона може стати просто натовпом і ним можна крутити як завгодно.