Таборові діти

Реальні свідчення, від яких волосся стає дибки

Під час своєї роботи над книжкою «Моя УПА» Любов Загоровська довела своє вміння працювати зі складними історичними темами й написала іншу книжку дотичного спрямування. 

На жаль, свідків радянських злочинів із кожним роком стає все менше і менше, тож основною метою цієї книжки є фіксація спогадів, які вкотре підтверджують нелюдяність тієї влади. На цей раз тема є особливо болючою, адже стосується дітей.

 «Таборові діти» – це свідчення реальних очевидців, котрі на момент скоєння злочинів проти них були всього-на-всього дітьми, яких радянська влада проголосила «ворогами народу». І це їхні щемкі історії про те, як під дулами пістолетів їх забирали з дому, як вони перебували у тюрмах й як у холодних товарних вагонах їх переправляли до сибіру…

Чому варто прочитати книжку «Таборові діти»?

• Збірка спогадів, в якій зібрані свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій від радянської каральної системи.
• Важлива фіксація злочинів радянського союзу від авторки надзвичайно важливого бестселеру «Моя УПА», вчинених проти дітей, яка також розвінчує міф про «адін народ».
• Дослідження, в якому тодішні діти-свідки діляться особистими спогадами й розповідають, яким же було їхнє «таборове» дитинство.

Про авторку:

Любов Загоровська – письменниця, поетеса та журналістка з Івано-Франківська. Авторка поетичної книги «Назустріч вітру», яка була відзначена міською літературною премією ім. І. Франка, роману «Коли були ми…», збірки оповідань «На їхніх маленьких плечах…», яка була відзначена літературно-мистецькою премією ім. Олени Пчілки.