Танці з кістками

Ця книга створена для читання у метро — у «темних кишках Києва», як висловився сам автор. Книга у м’якій обкладинці, закладка вже в комплекті, як це часто буває у «Віхоли», написано легко (наскільки це можливо, враховуючи тематику медичного трилеру). У кожному розділі відбувається якась дія, доповнена деструктивними розмислами головного героя, а наприкінці раз у раз вискакує кліфгенгер, який не дає відірватися від читання.

Про головного героя. Северин — патанатом у місцевій лікарні й за сумісництвом рафінований покидьок з психопатичними нахилами. Він, мов гриб, сидить у своєму підвалі («царстві мертвих»), патрає трупи й час від часу підробляє у приватній клініці. Северин не задоволений своїм життям, він «виживає, а не живе», тож коли випадає можливість отримати додаткові кошти, хай навіть і не зовсім легально, він одразу погоджується. Це рішення й стає зав’язкою для сюжету й слугує каталізатором для розкриття усіх раніше пригнічених, потворних якостей Северина.

Оскільки події відбуваються у Києві, автор проводить нас знайомими вулицями й представляє нам типових особистостей: затурканих лікарів, ділків, що «крутяться, як можуть», власницю ритуальної агенції, нарика Гришу з його мутними дружками… Як на мене, описано все це доволі реалістично.

Але моє в цілому позитивне враження від книги трохи зіпсувало завершення — воно здалася трохи зіжмаканим і поспішним.

Отже, якщо вас не тригерить медична тематика і головний герой зі збитим моральним компасом — раджу ознайомитися. Моя оцінка: 4/5.

Я довго придивлялась до "Танців з кістками" і не наважувалась придбати, оскільки не є фанатом триллерів. Мене підкупила популярність книги, багато хто радив її прочитати. Книгу розбирали в книжковому клубі Вовчиць. Тому я вирішила прочитати і відрефлексувати під час перегляду ефіру.

Перше, що кидається в очі - скрутне становище в державних структурах. Але головним у будь-якій структурі є людина. Автор показує нам шлях деградації головного героя. Все починається з "маленьких" невідповідностей у результатах досліджень, що призводять до лікування неіснуючих проблем здоров'я.

Северин втрачає людську подобу поступово і викликає лише відразу. Жінки, які його оточують, кардинально відрізняються одна від одної. Дівчина-інтерн стала його ученицею і у всьому слідувала своєму вчителю. Її сліпе кохання до Северина знищило його майбутню дитину. В результаті сам Северин і вбив свою кохану. Зло породжує ще більше зло. Жодна жага грошей не призводить до чогось хорошого.

У тексті показано, як боязнь невідомого може призвести до великих проблем.

Книга тримала в напрузі, не відпускала, цікаво було спостерігати за деградацією Северина. Конверт з написом НА свідчить про нерозуміння героя, на що ж він збирає зароблені нечесним шляхом гроші.

Деякі моменти, як випарювання людської голови чи розрізання трупа Северинового помічника, викликали спектр негативних емоцій. Мозок відмовлявся розуміти, як таке може робити лікар.

Загалом книга сподобалась і внесла різноманіття в читацькі звички.

Я побоювалась читати цю книгу, так як вона про патологоанатома (Северина) і за анотацією я очікувала бридких сцен. Я навіть попросила подругу, яка вже раніше прочитала, сказати мені які сторінки пропустити. І, власне, я не мала особливих очікувань від книги. Тож, хоч я і пропустила одну сторінку з особливо неприємною для мене сценою, то загалом книга мене приємно вразила!
Це цікавий, динамічний трилер, я б навіть сказала, що це психологічний трилер. Книга розповідає про моральне падіння людини. Головний герой пасивний, негативно налаштований, хоча і досить розумний чоловік, та він радше схильний винити у своїх невдачах всіх навколо, окрім себе самого. Моторошно і неприємно стає вже від самого усвідомлення як багато таких людей ми бачимо навколо і несвідомо задаєшся питанням на що ж вони здатні?
Я не дуже люблю книги про реалії бідного і нещасливого життя в нашій країні, я і сама в реальності таке постійно спостерігаю. Але саме ця книга написана так легко і цікаво, що нею швидко захоплюєшся. Здається, в книзі нема жодного позитивного персонажа, вона навіває похмуру атмосферу. Тож, я б радила її тим, хто любить історії про людське гріхопадіння і які висвітлюють негативні сторони життя.
При цьому, автор чітко показує, що він не захоплюється описуваним, він навпаки показує, що образ життя, який обирає Северин, навряд чи призведе до щасливого життя, і що кожна дія має свій наслідок.