Відгуки і рецензії читачів
27.08.2024
У мене таке враження, що я втретє читаю одну й ту ж історію: дівчина-науковиця з фінансовими проблемами, любов до науки, вірна подруга і, звісно, "guilty pleasures" (у Елзі це фільми "Сутінки"). А ще перед нами сексуальний, багатий, дещо холодний і успішний науковець, який, як виявляється, має ніжну і чуйну сторону. А ще він високий і, так, у нього великий… розум. Цей опис підійшов би як для Олівії з Адамом, так і для Бі з Леві, але історія Елзі і Джека Тернера відрізняється деякими нюансами.
Елзі —докторка з теоретичної фізики, вона живе в маленькій квартирці зі своєю подругою, намагаючись звести кінці з кінцями як ад'юнкт-професорка, викладаючи аж п'ять курсів. Її слабкість полягає в тому, що вона не вміє говорити "ні" — це робить її вразливою для людей, які користуються її добротою. Це також приводить її до того, що вона не знає, чого насправді хоче від життя.
Коли вона зустрічає Джека, її життя змінюється. Вона дізнається, що він не тільки брат її найкращого замовника фальшивих побачень, але й той самий чоловік, який написав статтю, яка зруйнувала кар'єру її наставника. На додачу, він також є одним із тих, хто приймає рішення щодо її омріяної роботи в Массачусетському технологічному інституті. Ситуація ускладнюється, коли стає зрозуміло, що між ними є сильний потяг, який вони обоє намагаються ігнорувати, що робить історію ще більш напруженою і динамічною.
Головна героїня Елзі проходить значний розвиток. Від спочатку екстремального догоджання людям, коли вона постійно ставила їхні потреби вище своїх, до моменту, коли вона нарешті починає усвідомлювати, що їй потрібно знайти власну ідентичність. Це було особливо цікаво спостерігати, коли Джек допомагав їй в цьому процесі, що додавало їхнім стосункам гумору й теплоти.
У книзі з'являються також герої з "Гіпотези кохання". Це камео є свідченням того, як уважно і з любов'ю авторка ставиться до своїх читачів, додаючи невеликі, але приємні деталі, які роблять світ її книг цілісним і живим.
Так, Гейзелвуд схильна до самоповторів, а сюжет передбачуваний, але знаєте що? Я все одно готова читати це знову і знову, тому що сюжет захопливий, діалоги дотепні й справді смішні, а еротичні сцени — гарячі.
Попри передбачувані моменти, "Теоретично, це кохання" — це захоплива, смішна і тепла історія, яку, я впевнена, шанувальники жанру оцінять належним чином. Гейзелвуд вкотре довела, що вміє писати історії, які допомагають розслабитись і отримати задоволення.
Елзі —докторка з теоретичної фізики, вона живе в маленькій квартирці зі своєю подругою, намагаючись звести кінці з кінцями як ад'юнкт-професорка, викладаючи аж п'ять курсів. Її слабкість полягає в тому, що вона не вміє говорити "ні" — це робить її вразливою для людей, які користуються її добротою. Це також приводить її до того, що вона не знає, чого насправді хоче від життя.
Коли вона зустрічає Джека, її життя змінюється. Вона дізнається, що він не тільки брат її найкращого замовника фальшивих побачень, але й той самий чоловік, який написав статтю, яка зруйнувала кар'єру її наставника. На додачу, він також є одним із тих, хто приймає рішення щодо її омріяної роботи в Массачусетському технологічному інституті. Ситуація ускладнюється, коли стає зрозуміло, що між ними є сильний потяг, який вони обоє намагаються ігнорувати, що робить історію ще більш напруженою і динамічною.
Головна героїня Елзі проходить значний розвиток. Від спочатку екстремального догоджання людям, коли вона постійно ставила їхні потреби вище своїх, до моменту, коли вона нарешті починає усвідомлювати, що їй потрібно знайти власну ідентичність. Це було особливо цікаво спостерігати, коли Джек допомагав їй в цьому процесі, що додавало їхнім стосункам гумору й теплоти.
У книзі з'являються також герої з "Гіпотези кохання". Це камео є свідченням того, як уважно і з любов'ю авторка ставиться до своїх читачів, додаючи невеликі, але приємні деталі, які роблять світ її книг цілісним і живим.
Так, Гейзелвуд схильна до самоповторів, а сюжет передбачуваний, але знаєте що? Я все одно готова читати це знову і знову, тому що сюжет захопливий, діалоги дотепні й справді смішні, а еротичні сцени — гарячі.
Попри передбачувані моменти, "Теоретично, це кохання" — це захоплива, смішна і тепла історія, яку, я впевнена, шанувальники жанру оцінять належним чином. Гейзелвуд вкотре довела, що вміє писати історії, які допомагають розслабитись і отримати задоволення.