Відгуки і рецензії читачів
22.04.2024
Роман, який змусив мене остаточно і безповоротно закохатися в сімейні саги.
Книга розповідає історію сім'ї Клірі в трьох поколіннях і, на мій погляд, більша увага приділяється саме жіночій частині сім'ї.
Це робить розповідь все цікавішою, коли ми бачимо, як жили жінки в Австралії 20 століття. І не можна сказати, що їхнє життя було дуже легким (чоловіча частка, звичайно, теж не легша).
У романі розповідається не тільки про особисті драми сім'ї, але й про загальну Австралію того часу, з її кризами, розвитком, побутом людини, економікою та багато іншого.
Крім того, що ви читаєте художній роман, ви одночасно проходите ненав'язливий курс історії, який не є нудним або просто бутафорним, а дійсно органічно вписується в сюжет, ви не втомлюєтеся від нього і не хочете якомога швидше опустити подробиці й перейти до основної історії.
Авторка настільки вміло вміщувала величезну, душевну історію на 600 сторінок, що я навіть не маю слів, щоб описати все, що відчувала під час читання. Це було неймовірно. Якщо ви, як і я до недавнього часу, ще не читали твір, то не шукайте жодних анотацій, все, що вам потрібно знати, це роман-сімейна сага, тут багато про любов, про важку долю, про вибір, про обов'язок і честь, а також про релігію (але це не основна лінія), і книга дійсно читається на одному диханні.
Це точно моя любов на все життя.
Книга розповідає історію сім'ї Клірі в трьох поколіннях і, на мій погляд, більша увага приділяється саме жіночій частині сім'ї.
Це робить розповідь все цікавішою, коли ми бачимо, як жили жінки в Австралії 20 століття. І не можна сказати, що їхнє життя було дуже легким (чоловіча частка, звичайно, теж не легша).
У романі розповідається не тільки про особисті драми сім'ї, але й про загальну Австралію того часу, з її кризами, розвитком, побутом людини, економікою та багато іншого.
Крім того, що ви читаєте художній роман, ви одночасно проходите ненав'язливий курс історії, який не є нудним або просто бутафорним, а дійсно органічно вписується в сюжет, ви не втомлюєтеся від нього і не хочете якомога швидше опустити подробиці й перейти до основної історії.
Авторка настільки вміло вміщувала величезну, душевну історію на 600 сторінок, що я навіть не маю слів, щоб описати все, що відчувала під час читання. Це було неймовірно. Якщо ви, як і я до недавнього часу, ще не читали твір, то не шукайте жодних анотацій, все, що вам потрібно знати, це роман-сімейна сага, тут багато про любов, про важку долю, про вибір, про обов'язок і честь, а також про релігію (але це не основна лінія), і книга дійсно читається на одному диханні.
Це точно моя любов на все життя.
23.02.2024
Романтична легенда про пташок, що співають лиш раз у житті, яка подарувала назву цьому роману, розкриває суть історії в метафоричному ключі і вводить в оману довірливого читача, бо під обгорткою - не легковажний жіночий роман, а драматична й дуже реалістична історія про любов, батьківство, дружбу й відданість, а ще - про гріхи і їх спокуту.
Я відмовляюся сприймати "Ті, що співають у терні" як любовний роман. Для мене, відносини Меґґі Клірі й Ральфа де Брикасара - це зразок токсичних стосунків.
Корисливий і меркантильний Ральф тут надто романтизований, особливо в другій половині книги, де його пристрасть до Меґґі подається мало не як мучеництво.
Драма родини Клірі відтворена в історії Дрогеди.
Дрогеда - ось центральний персонаж роману. Земля, що об'єднувала родину й тримала всіх Клірі разом.
Життя на Дрогеді нагадувало замкнуте коло, з якого, рано чи пізно, хтось мусив вирватись.
Я розумію, чому ця книга стала класикою світової літератури. Це дійсно грандіозне полотно своєї епохи, панорамна картина світу, в епіцентрі якї стоїть Дрогеда та її мешканці.
Я відмовляюся сприймати "Ті, що співають у терні" як любовний роман. Для мене, відносини Меґґі Клірі й Ральфа де Брикасара - це зразок токсичних стосунків.
Корисливий і меркантильний Ральф тут надто романтизований, особливо в другій половині книги, де його пристрасть до Меґґі подається мало не як мучеництво.
Драма родини Клірі відтворена в історії Дрогеди.
Дрогеда - ось центральний персонаж роману. Земля, що об'єднувала родину й тримала всіх Клірі разом.
Життя на Дрогеді нагадувало замкнуте коло, з якого, рано чи пізно, хтось мусив вирватись.
Я розумію, чому ця книга стала класикою світової літератури. Це дійсно грандіозне полотно своєї епохи, панорамна картина світу, в епіцентрі якї стоїть Дрогеда та її мешканці.
11.02.2024
Без перебільшення можу сказати, що це найкраще з того, що я читала останнім чссом!
Спочатку ця книга зовсім не привертала мою увагу, хоча пролежала на полиці моєї мами доволі довго та й мама радила мені її колись прочитати зі словами: "Тобі вона точно сподобається". І от вона не помилилась. Це ще раз доводить, що мами розуміють своїх дітей накраще.
Цей роман — сімейна сага родини Клірі, в ньому висвітлено три покоління цієї родини. Головним персонажем є Меггі Клірі – її життя викладено в романі в хронологічній послідовності: від чотирьохрічного віку аж до старості. Ви думаєте, що таке читати нудно? Аж ніяк! Паралельно з її життям у книзі розповідається і про життя інших персонажів: її братів, батька, мами, дітей... а також чи не найголовніше про її перше та вічне кохання — Ральфа де Брікассара.
Вони закохалися одне в одного з першого погляду, але не одразу це зрозуміли. На їхньому шляху було багато перешкод — їхній вік (різниця в віці 18 років), страх перед власними почуттями (з боку Ральфа) і врешті-решт сам Бог (адже Ральф був священником католицької церкви і дав обітницю служити церкві та Богу, до того ж священникам не можна було одружуватись).
Меггі, як могла, показувала йому свою любов, але він бачив у ній лише маленьку дівчинку і любив її лише як брат або друг. Чи зуміла Меггі взяти гору над Ральфом і над Богом?
Книга мене настільки вразила, що я впевнена, що через кілька років перечитаю її. Це дійсно чудова і трохи сумна історія. Легенда про пташок, які співають у терні тепер дійсно асоціюється в мене з персонажами книги.
Цей роман вартий того, щоб його читали
Спочатку ця книга зовсім не привертала мою увагу, хоча пролежала на полиці моєї мами доволі довго та й мама радила мені її колись прочитати зі словами: "Тобі вона точно сподобається". І от вона не помилилась. Це ще раз доводить, що мами розуміють своїх дітей накраще.
Цей роман — сімейна сага родини Клірі, в ньому висвітлено три покоління цієї родини. Головним персонажем є Меггі Клірі – її життя викладено в романі в хронологічній послідовності: від чотирьохрічного віку аж до старості. Ви думаєте, що таке читати нудно? Аж ніяк! Паралельно з її життям у книзі розповідається і про життя інших персонажів: її братів, батька, мами, дітей... а також чи не найголовніше про її перше та вічне кохання — Ральфа де Брікассара.
Вони закохалися одне в одного з першого погляду, але не одразу це зрозуміли. На їхньому шляху було багато перешкод — їхній вік (різниця в віці 18 років), страх перед власними почуттями (з боку Ральфа) і врешті-решт сам Бог (адже Ральф був священником католицької церкви і дав обітницю служити церкві та Богу, до того ж священникам не можна було одружуватись).
Меггі, як могла, показувала йому свою любов, але він бачив у ній лише маленьку дівчинку і любив її лише як брат або друг. Чи зуміла Меггі взяти гору над Ральфом і над Богом?
Книга мене настільки вразила, що я впевнена, що через кілька років перечитаю її. Це дійсно чудова і трохи сумна історія. Легенда про пташок, які співають у терні тепер дійсно асоціюється в мене з персонажами книги.
Цей роман вартий того, щоб його читали
