0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем

Дата відправки (?) 25.06.2024 - 26.06.2024
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Толіки

 

Ця мала розбишака Ірка буде жити в мені до самої смерті. Саме вона породжує особливу любов до життя.

Дотепна і така тепла історія про літні канікули, що повертає в дитинство та юність. Від перших дитячих пригод в селі з сіном та кукурудзою до дорослішання та складних внутрішніх змін. Когось затягнула рутина кар’єрного зростання, а хтось став на захист України, хтось став зразковим сім’янином, а хтось досі вчить  дівчат-підлітків як стати ідеальними. Що ж тримає їх разом, застиглих в спогадах Толіків?

Кінець 90-х — початок нульових. Головна героїня Ірка, неначе перемотуючи касету олівцем, повертається в час, коли по мобільному розмовляли перші три безкоштовні секунди, слухали молодого Вакарчука та безсмертний хіт «Вона». А ще зачитувалися підлітковими журналами «Cool girl» та «Oops», що ставали першими психологами юних дівчат, а очі виїдав парфумований кокосовий дезодорант «Och». Ви згадаєте як смачно  було попоїсти в бабусі, податися з друзями в кукурудзяну мафію і сходити на першу сільську дискотеку. А бешкетні брати завжди будуть поруч і допоможуть полікувати розбите серце чи, можливо, й перетворитися на «ідеальну жінку» – саме таку, якою вони собі її уявляють.

 «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» — роман про перипетії дорослішання, юні закоханості, що з роками набули абсолютно інакших відтінків. І слід дитинства, який з нами на все життя — не важливо ким ви стали і як далеко опинилися від місця, де живе ваше дитинство.

Чому варто прочитати книжку «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем»?

  • Роман описує юність в українському селі в кінці 90-х на початку нульових років, так, що навіть фанати young adult мріятимуть про власний касетний магнітофон.
  • Разом з головними героями читачі поринуть в атмосферу не по книжковому справжнього життя: від іронічних ситуацій, які були в кожного хто, хоча б раз приїжджав до бабусі в село до драматичних реалій життя.
  • Історія, яка точно переконає вас, що щастя в простих речах.

Про Юлію Мак:

 Юлія Мак — випускниця річної програми письменницької майстерності від Litosvita, авторка дебютного роману «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем». Народилась в Луцьку, живе в Києві. Має чоловіка, доньку, ліниву кицьку та перші зморшки. Культивує живі зустрічі з друзями та родичами. Любить смачно поїсти та мандрувати. Найсмачнішою їжею вважає канапку в потязі або ту, що видають в літаку. Наразі працює в операційному департаменті міжнародної компанії та має 15 років досвіду роботи в логістиці.

Цитати з книжки «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем»

Після ситного обіду ми повлягались у «їдальні» кожен на свій рушник, який баба дала для річки. Дмитро знайшов кожному по травинці, звелів взяти травинку в рот і висмоктувати сік. Так, каже, в усіх фільмах роблять: лежать і роздивляються чисте блакитне небо, на якому час від часу вимальовуються білі пухнасті лінії від літаків.

 

Телефонного зв’язку того часу ніколи не зрозуміє покоління, яке народилось після 2000-х. Якщо в карпатському селі в хаті був телефон, то це вважалась поважна сім’я. А якщо в хаті був телефон, яким можна було подзвонити далі, ніж своїм односельцям, — то була надзвичайно успішна сім’я. Проте весь цей телефонний авторитет тримався на удачі. День телефон працював і ловив міжміський зв’язок, а потім, як піде дощ, тиждень міг просто шуміти, але не дзвонити.

 

Від першого й аж до останнього слова пісні мурахи бігали по всьому моєму тілу. І так було добре. Навіть краще, як у кукурудзі. Цей кадр залишиться в мої пам’яті назавжди. У ту мить ми були щасливі й могли довірити одне одному життя, бо були впевнені: в будь-який момент сильна братерська рука витягне з прірви.

 

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Оригінальна назва Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем
Кількість сторінок 232
ISBN 978-617-8206-07-9 (паперове видання) 978-617-8206-09-3 (аудіокнига) 978-617-8206-08-6 (електронне видання)
Теми художня література
Розміри 145х215 мм
Літературний(а) редактор(ка) Ірина Ніколайчук
Коректор(ка) Алла Кравченко
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Тетяна Волошина
Дизайн обкладинки Олександр Слободянюк
Автор(ка) Юлія Мак
Теги:
пригоди сучасна проза українська авторка
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Худякова Юлія 02.05.2024
Толіки - історія, від якої не хотілось відриватись. Дочитувала її з гірким присмаком того, що от-от історія закінчиться.

Для мене книга стала можливістю поринути у дитинство 90-х і відволіктись від сьогодення.

Толіки - збірна назва компанії з 4 дітлахів. Авторка показує шлях їхнього дорослішання та розвитку особистостей. Всі ми в дитинстві робили щось нестандартне або чудернацьке. Але саме такі вчинки об'єднують героїв. Разом вони вчаться долати труднощі і креативно підходити до вирішення питань.

Діти пов'язані кровним зв'язком, але на перший план виступає їхня дружба та теплі стосунки.
Разом з тим авторка показує не дитячі проблеми. Наприклад, хлопчик важко переживає відсутність мами поряд, адже вона поїхала на заробітки в Європу. Тому він астма силами намагається замістити материнську любов через дівчат, з якими зустрічається.

Наприкінці книги показана авантюрна історія втечі від нахабного залицяльника з нічного клубу. Це дуже показова ситуація. Адже і до сьогодні існує категорія людей, яка впевнена в тому, що їм повинні підкорятися і виконувати забаганки. Але жінка така ж людина, як і будь-хто інший і має право самостійно вирішувати.

Мій читацький досвід охоплює різні книги, частина з них піднімає складні теми. Але разом з тим я впевнена, що Толіки варто прочитати в будь-якому віці. Адже це книга про дорослішання, пошуки свого шляху та ідентичності.
В кінці книги авторка пише про життя українців після повномасштабного вторгнення і це дуже щемко написано. Адже ця рана і досі кровоточить. Щодня привозять на щиті наших героїв. Але таке наше життя і ми обов'язково маємо шукати промінчики надії та тепла. Саме такою є Толіки. Раджу для прочитання. Читайте і насолоджуйтесь!
Юлія Савчук 06.04.2024
Дочитала «Толіків» і це найкраща книжка, яку ви можете взяти у відпустку чи на канікули в село) Я багато сміялася, у багатьох моментах впізнавала себе і від того ставало ще смішніше. Якими сміховинними зі сторони здаються усі ці наряжання перед дискотеками, поради з журналу «Cool girl» і намагання справити враження на найкрасивіших хлопців у тусовці.
У мене немає таких братів, як у головної героїні, які придумують купу розваг та пригод і допомагають зробити твоє літо незабутнім. Але вони класно описані – різні, з такими характерами і такою любов’ю і турботою про молодшу сестру.
Однак книжка не без недоліків. Багато різних деталей згадано і не мають продовження в історії. Деякі лінії обірвані, а деякі навпаки – проявлені тільки натяками, хоча я очікувала окремих історій. Деякі слова або вчинки героїв (Оксана до прикладу, щоб без спойлерів) викликають подив. В певних моментах початок і кінцівка книжки не сходяться, але то деталі. Якщо захотіти прикопатися – привід завжди знайдеться. Хоч пару раундів редагування цій книзі не завадили б, але я впевнена, що багато читачів навіть не звернуть на це увагу, бо читають її заради атмосфери того часу і можливості поринути у власні спогади.

• Мені потрібні були як мінімум метелики в животі, а як максимум – ще й щоб той творець метеликів умів жартувати й мав таку відверту потужну чоловічу ауру, як у Томаса Гарді.
Олена 03.04.2024
Це одна з найкращих книг серед українських сучасних письменників, яку я читала.
Я наполегливо рекомендую її прочитати кожному, хто хоче трохи згадати своє дитинство і молодість, яке було у 90-х роках.
Мені дуже відгукнулася ця історія.
Та що казати - я брала почитати книгу у подруги і вирішила, що вона має бути в мене в домашній бібліотеці і бажано з автографом - сподіваюся у мене вийде провернути цю аферу.
Я впевнена, що це та історія, яку я згодом обов'язково перечитаю.
Я сміялася з різних кумедних ситуацій, які траплятися із головними героями Ірою, Колею, Дімою і Толею (усі разом Толіки).
Я згадувала свої перші дискотеки і свої перші побачення з хлопцями. Фотоапарат на 36 кадрів, дівчачі журнали "Cool", "Oops", перші мобільні телефони - це все було і в моєму житті. І взагалі отой сільський вайб мені дуже сподобався. Я ніколи на літні канікули не їздила до бабусь у село (бо вони в мене всі жили у місті), але сама майже все життя прожила у приватному будинку - тому мені все одно ця тема близька.
Якщо я правильно зрозуміла, то книга автобіографічна. І це її великий плюс.
З першої в до останньої сторінки - усе сподобалося. Дякую Юлії Мак за цю прекрасну книгу. Чекатиму на наступні історії з нетерпінням.
Валерія 21.03.2024
Мені дуже сподобалась ця книга, вона подарувала тепло і спокій під час читання. В ній просто і кумедно описується дорослішання дітей: головної героїні, її родичів та друзів, через згадки про проведені літа у бабусиному селі. Хоч я і не є представником того покоління, яке було описано в цій книзі, мені все одно було цікаво, все ж таки - діти є діти, і спільні риси завжди знайдуться. Під час читання я згадувала розповіді батьків про їх дитинство, а також бабусів і дідусів, тому у мене знайшлась власна інтерпретація ностальгії ). Найбільше, звісно, мені сподобались історії про "будівництво" власної домівки на кукурудзяному полі і рятівна операція, яка за цим послідувала. Також не можу не згадати взаємодії між героями, їхні постійні підколювання одне одного, але за цим завжди була беззаперечна підтримка і любов, що так нагадує про родинні зв'язки.
Хочеться зазначити, що перед купівлею чи читанням цієї книги потрібно розуміти, що вона має на меті тільки розважити читача або допомогти поринути у спогади. Не слід чекати від неї глибокого сюжету, адже це просто уривки щасливих спогадів, які приносять купу позитивних емоцій, хоча це й спогади іншої людини. Наприклад, коли я була дуже втомлена буднями і не було сил на якесь читання, ця книга мене дуже розрадила і подарувала посмішку в тяжкі дні :)
Марія 19.03.2024
Чудова книга, яка повертає в дитинство!
Костюк Тетяна 11.03.2024
Неймовірна книга. 90% часу я либилась як дурна, така тепла книга, такі круті спогади розблоковує і настільки ти тому всьому віриш, як ніби перебуваєш там. Особливо потішили згадки Луцька.
Трохи засмучена фіналом, але таке життя, а я дуже люблю, коли все реалістично, а тут так і є.
natalysad3 06.02.2024

«Він завжди буде приїжджати саме в цю хату . Тут живуть його батьки. Те, заради чого кожна дитина будь-якого віку готова проїхати сотні, а то й тисячі кілометрів, щоб просто попити чаю. Біля батьків завжди почуваєшся в безпеці та любові»
Ця книжка відноситься до дитячих книг, та я дуже сумніваюсь, що вона стане такою близькою сучасним підліткам, як є близька, рідна та щемлива для тих, «хто перемотував касету олівцем». Дякуючи відгукам у спільноті я маю цю книгу і з неймовірним захопленням її прочитала.
Знаєте чому? Бо вона і справді про дитинство тих, кому трішки більше ніж 30. Про пересічних українців, які проводили канікули в дитинстві «на селі» у баби з дідом! У мене сентимент до героїв виник ще на початку історії, бо головна героїня, Ірина, проводить літо в Нижньому Синьовидному, рідних краях мого дідуся (він народився у Верхньому Синьовидному, яке теж згадується у книзі).
Історія про компанію «толіків», які час влітку проводять разом. Про Ірину з Луцька та її братів: Миколу,Дмитра та Анатолія! Історія про купання на річці, катання на велосипеді Україна чи то на рамі, чи під нею, аварії з «гірським» велосипедом, збиті коліна та лікті, крадені сусідські черешні та інші дари літа, перші сільські дискотеки в клубі та перше кохання і поцілунки!
«Усьому свій час…Особливо у дитинства» і ці четверо з компанії «толіків» цей час використовують на повну: і створюють хороми в кукурудзі, і святкують Петра і Павла на річці, і громадять сіно, і сапають грядки…В процесі читання я постійно відчувала любов і підтримку братів до своєї сестри-розбишаки Ірки.
В цій книзі ви знайдете і гостру соціальну проблему багатьох дітей мого покоління - заробітчанство батьків десь там далеко, за кордоном! Чекання на дзвінки та присутність мами по телефону, а в кращому випадку по Скайпу. На щастя, мої батьки були поруч зі мною, та скільки моїх друзів з дитинства мали мамів «по італіях» і який відбиток це відклало на їхнє доросле життя… В усьому і у всіх пошук мами, як в одного з братів Ірки. Чи знайде він своє щастя і чи не оступиться?
А ще у книзі повно для мене знайомих речей та спогадів, як от жуйки, які тоді лише зʼявились на ринку (“Stimorol”, “Wrigley’s Spearment”, “Doublemint”, “Juicy Fruit”) журнали для підлітків (“Cool girl”), плівкові фотоапарати і пральна машинка «Малютка» ( так-так, її я теж памʼятаю, бо і моя бабуся і мама мали цю «чудотехніку»). А ще мій батько, як і дідусь, були власниками Жигулів, які теж глохли і ламались в дорозі. В «Толіках» згадується моя улюблена передача дитинства- «Що?Де?Коли?» І улюблений її гравець- Друзь. Моє покоління росло на таких передачах (sosійських), але вже часто-густо слухало українську музику, як от гурти Чубай, Океан Ельзи, Скрябін, Друга ріка! А крім того знало всі гурти, які слухали їх батьки. Дует Іво Бобула та Лілії Сандулеси та плеяди інших. Групу «Любе» та їх пісні я теж знала. Зараз мені соромно, але в такому середовищі я росла у 90-их. А паралельно довідувалась, що родина мого дідуся боролась за незалежність України і багато серед них було воїнів УПА.
«Молю Бога про одне: щоб мої діти й онуки ніколи не дізнались, що таке війна», так просить Анна - бабуся Ірини (мою бабцю теж так звати) в своїх молитвах, але війна наздоганяє цю четвірку і вже дорослі «толіки» тривожаться за одного з них і допомагають йому та його побратимам, бо це НАША Україна!
Доросла Ірина живе в Києві, але вона таки єдина з компанії, яка повністю україномовна. Вона ж виконує заповіт одного з братів, бо «Круто не переходити на sоsійську й брендові речі, а зробити так, щоб твоє єство стало брендом. Щоб люди в розмові з тобою переходили на українську»
Для мене «Толіки…» це чудова книжка для занурення у світ спогадів, повернення у неповторні миті безтурботності та щасливих канікул.
Тетяна 26.01.2024
Ця книга - цілковитий захват. Її хочеться обійняти і зцілити нею душу.
Я намагалася читати повільно і розтягувати, як теплий глінтвейн, але «Толіки» - це охолоджений «Живчик» в полудневу спеку - неможливо ні напитися, ні зупинитися.
Якщо вам 30-40 років і ви мали в дитинстві «село», де проводили канікули - читайте, ви впізнаєте в ній себе, ви заливатимесь від сміху і сльозами, бо усвідомите, що таке ностальгія кожним своїм шрамом на коліні.
Оповідь ведеться від першої особи - Ірки з Луцька, яка навідується до дідуся з бабусею Анною в Львівську область. Але насправді, вона їздить туди до своїх троюрідних братів - Колі, Толі та Діми. Ми зустрінемо Іринку у 8 - на кукурудзяному полі, потім у 13 - на першій сільській дискотеці, тоді у 16 - за першими поцілунками на сусідській лавці, потім Іринку-студентку, а потім маму-Ірину, що відправляє автівку брату на передову.
Ця книга дуже «смачна», не тільки через гарну історію, але й тому, що в ній описано стільки смачних страв, солодощів, напоїв (я зараз про «Живчик», не про горілку), що неможливо її читати і не зʼїсти хоча б канапку.
Юлії Мак вдалося подарувати мені чудові 3.5 години читання і 3.5 дні ностальгії. Авторка торкається багатьох травматичних тем: і війн, і репресій, і заробітчанства, але при цьому не занурює в стан депресивної туги, швидше, підштовхує поцікавитись історією свого роду тих, хто ще цього не зробив.
При цьому книга не ідеальна, персонажі мені здалися дещо ідеалізованими - почитати хоча б якими вишуканими словами послуговуються тінейджери девʼяностих із села в Карпатах… Але така вона вже ностальгія за дитинством - сонце світило яскравіше, дерева були вищими, а кукурудза - солодшою.
Марія 19.12.2023
Побачила рекламний допис в ТГ каналі "Непозбувний книгочитун" і так мене зачепив і опис, і обкладинка, що одразу оформила передзамовлення.
Отримала, поклала на тумбочку в стосик книг на прочитання, а у листопаді на фоні новин так стало сумно та щемко, що вирішила спробувати розвіяти сум "Толіками". Чомусь очікувала чогось на кшталт "Тореадорів з Васюківки" :) Але книга перевершила очікування: починала з реготe, а закінчила в сльозах від розчулення, сидячи у кав'ярні і ховаючи очі.
Свої літні канікули проводила не в прикарпатському селі, а в слобожанському селищі (смт.Ворожба, Сумська область). Різниця лише у діалектах: наприклад, в нас був не "ровер", а "веломашина". Але атмосфера сільських клубів - та сама, мода - та сама, почуття - ті самі.
Тож однозначно раджу усім дітям 90-х і придбаю своїм подругам дитинства на подарунки.
Ірина 17.11.2023
Лише будучи дорослим можеш оцінити всі "здобутки" та "поразки" дитинства. Оскільки, я якраз з тих, хто перемотував касету олівцем, то майже все, що описала авторка у мене викликало щемливу ностальгію. У "Толіках" нема карколомного сюжету, а герої - звичайні люди, в яких впізнаєш то родича, то однокласника, то сусіда, то ...себе ))) Історія наскрізь просякнута гумором, але водночас вона про дуже важливі речі: родинні стосунки, сімейні цінності і традиції, дорослішання, пошук пари... І все це описано легко, дотепно, часом іронічно. До сліз розсмішили миші, які "дивилися" на Ірку з-під паркету в клубі. І таких кумедних та влучних жартів в тексті чимало. Й зовсім трішки - гірчинки-смутку за тим, що вже минуло. Як на мене - тепла книжка-позитив для холодних осінньо-зимових вечорів. А якщо ваша юність припала на 90-ті чи нульові, - маєте чудову нагоду на кілька годин перемотати касету часу назад.
Анюта 28.10.2023
Надзвичайно приємна та тепла книжка. Нагадала мені дитинство та ті самі дискотеки 2000х. Виросла в схожому маленькому містечку тільки на іншому боці України.
Дуже рекомендую прочтати та урвати собі вечір щасливих спогадів.
Краща книга, що потрапила до рук за останній рік.
Не можу також не відзначити обкладинку - саме вона змусила забрати книжку додому. Дитинство, родина, дружба, кохання, старі знайомі пісні та атмосфера юнацького щастя -все в одній книзі.
Автору подяка та нових щирих книг!
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*
Рекомендовані книжки для вас і ваших друзів
Весілля Настусі
Ольга Богомаз
269,00 грн
до +40.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Дзвінка. Українка, народжена в СРСР
Ніна Кур'ята
299,00 грн
до +44.85 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
За Перекопом є земля
Анастасія Левкова
399,00 грн
до +59.85 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Не музи, а м'язи. 50 вправ із творчопису
Марія Титаренко
369,00 грн
до +55.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни
Таня Касьян
269,00 грн
до +40.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".