Відгуки і рецензії читачів
22.04.2024
Сюжет занурить вас у життя трьох хлопців, які разом пройшли війну. Роберт, Отто та Готфрід — найкращі друзі.
Вони разом тримають автомайстерню, люблять ганяти, сидіти в барі та пити коньяк.
«Минуле ненавидять, теперішнє зневажають, а майбутнє їм байдуже»
Ніхто з них не замислюється про майбутнє, тому що вони зі свого досвіду знають, що завтра може не настати. Тому вони живуть на сьогоднішнім днем і їх дружба є однією з найпрекрасніших історій, про які я читала. Ці хлопці роблять все заради один одного.
Крім дружньої лінії, є і любовна. Роберт, від імені якого йде розповідь, закохується в Пат, дівчину, з якою він випадково познайомився.
Ну, тут все дуже красиво: і ідеальні стосунки героїв, і опис їхніх почуттів. Однак Ремарк любить підкинути ложку дьогтю. Тому готуйте хусточки.
Манера письма автора відчувається з перших абзаців, за що я обожнюю Ремарка! На тлі знову нагнітає атмосфера, відчуття чогось страшного із ноткою смутку.
На початку книги я трохи плуталася з іменами, але кожен герой Ремарка унікальний, і через 100 сторінок я вже розрізняла їх за фразами.
Зберігала купу закладок, до яких приємно повертатися. Особливо хочеться відзначити думки Фердинанда Грау - досить цікавого чоловіка, незважаючи на всі властиві дивацтва.
Наприкінці книги було важко читати. До цих подій варто потрібно бути готовим, адже Ремарк навіть не дає шансу на хороший фінал. Його герої ще раз доводять, якою жахливою була війна, що і зараз перегукується з наших сьогоденням.
Ремарк – це завжди влучно та прозоро, без натяків та жаль. Він розірве ваші серця цією історією.
Вони разом тримають автомайстерню, люблять ганяти, сидіти в барі та пити коньяк.
«Минуле ненавидять, теперішнє зневажають, а майбутнє їм байдуже»
Ніхто з них не замислюється про майбутнє, тому що вони зі свого досвіду знають, що завтра може не настати. Тому вони живуть на сьогоднішнім днем і їх дружба є однією з найпрекрасніших історій, про які я читала. Ці хлопці роблять все заради один одного.
Крім дружньої лінії, є і любовна. Роберт, від імені якого йде розповідь, закохується в Пат, дівчину, з якою він випадково познайомився.
Ну, тут все дуже красиво: і ідеальні стосунки героїв, і опис їхніх почуттів. Однак Ремарк любить підкинути ложку дьогтю. Тому готуйте хусточки.
Манера письма автора відчувається з перших абзаців, за що я обожнюю Ремарка! На тлі знову нагнітає атмосфера, відчуття чогось страшного із ноткою смутку.
На початку книги я трохи плуталася з іменами, але кожен герой Ремарка унікальний, і через 100 сторінок я вже розрізняла їх за фразами.
Зберігала купу закладок, до яких приємно повертатися. Особливо хочеться відзначити думки Фердинанда Грау - досить цікавого чоловіка, незважаючи на всі властиві дивацтва.
Наприкінці книги було важко читати. До цих подій варто потрібно бути готовим, адже Ремарк навіть не дає шансу на хороший фінал. Його герої ще раз доводять, якою жахливою була війна, що і зараз перегукується з наших сьогоденням.
Ремарк – це завжди влучно та прозоро, без натяків та жаль. Він розірве ваші серця цією історією.
