Усі в моїй родині — вбивці

Я вгадала вбивцю ще десь на середині книги. Неочікуваний поворот навіть для мене. Проте, окрім цієї віхи розслідування, Бенджамін Стівенсон у своїй книзі «Усі в моїй родині - вбивці» залишив ще кілька деталей розслідування. Навіть в епілозі

Про що книга: є собі такий письменник Ернест Каннінґем, який пише книгу-детектив засновану на реальних подіях. У ній йдеться про воззʼєднання його родини на гірськолижному курорті та вбивства, які цей процес супроводжують. Одна важлива деталька - усі в його родині вбивці. Абсолютно всі. Але хто з них винен цього разу?

Стосунки оповідача з читачем у цьому детективі - окрема тема. Він без брехні (але іноді з недомовками) надає інформацію, яка відома йому, щоб ми могли спробувати свої сили у власному розслідуванні злочинів. Наприклад, потішив розділ 14,5. У ньому оповідач збирає основні віхи оповіді, щоб допомогти читачам підсумувати прочитане, а, одже, просунутися у власному розслідуванні. Дійсно книжка-квест виходить

Це ще й перша на моїй памʼяті книга, де оповідач настільки розкриває всі карти перед читачем, що дає перелік сторінок, на яких відбудуться вбивства. Але не перша, де він посеред книги звертається до читача чи щось напряму пояснює, хоча й це він робить доволі оригінально

Аби уникнути спойлерів (та й символів вже бракне), на цьому зупинюся. А поки ви думаєте, чи вартий цей детектив вашого часу, я пішла гуглити, чи є ще щось видане українською від цього автора

Усі в моїй родині — вбивці - Бенджамін Стівенсон
Книга яка обіцяла багато, а по факту повела себе як мачо з Тіндера. Шикарна анотація і обкладинка за собою не приховували нічого особливого. Однією з родзинок книги зауважувалось те, що автор ламає "четверту стіну" між героєм і читачами. І подається це як якась неймовірна новинка. Насравді як то кажуть - це вже було. І біло неодноразово. А фінти коли очевидний факт перекручують з ніг на голову (мій улюблений прийом, до речі) використовують тут так часто, що це відверто втомлює і ти думаєш, як же ти задовбав знову це робити, а не - вау, який цікавий погляд. Розвязка розслідування і визначення вбивці то взагалі якась дурня несусвітна. При чому книга настільки нудна, що пишучи відгук через тиждень я насилу згадала чим же воно там все скінчилось. З однієї сторони непоганий сюжет, з іншої виконання неймовірно халтурне.
Канінгеми зібрались на родинне возєднання на високогірному австралійському курорті. Здавалось би нічого дивного - багато сімей інколи проводять такі здибанки. Проте рідко коли зустрінеш цілий клан вбивць, які святкують звільнення з вязниці ще одного свого члена, що сидів там, внєзапно, за вбивство. Проте сніжна буря, що практично зачинила всіх в готелі та загадкові вбивства вносять корективи в святуову вечерю. Невже сімя знову взялась за старе? Чи це хтось зі сторони хоче помститись за шкоду спричинену ними?