Відгуки і рецензії читачів
26.03.2024
Це моя третя книга Крістін Генни. Події відбуваються на Алясці, у віддаленому від цивілізації місці. Родина переїжджає в пошуках нового життя. Вони вчаться виживати і захищати себе, але разом з тим вчаться любити природу і бути частиною неї.
Для мене саме природа Аляски і єдність персонажів з нею сподобались найбільше. В усьому іншому книга здалась дещо занадто мелодраматичною.
Історія розповідає про родину з трьох людей: батько - ветеран Вʼєтнаму, пережив полон і не може справитись зі своїми внутрішніми травмами; мати - жінка, що сліпо вірить, що її чоловік зміниться; донька - дитина, яка стала жертвою токсичного кохання своїх батьків.
Доньці доводиться боротись за право жити своє власне життя. Це важко, адже на шляху у неї страх перед батьком і хвилювання за матір.
Персонажі в книжці цікаві, як головні, так і другорядні. Головні герої взагалі викликають безліч емоцій, від емпатії до роздратування.
Сюжет динамічний, затягує, але при цьому відчувається ривками, мені не вистачило плавних переходів.
Також мені не сподобалось, що авторка кілька разів підкреслювала, що ніби пише про реальне життя. Вона вживала такі звороти, на кшталт «у книжках одне, а в житті по іншому». Мені в цей момент ще гостріше відчувалось, що це книжка і це вигадка, це не давало зануритись в історію на повну.
Загалом, рекомендую книгу тим, хто хоче швидко прочитати, відчути емоції і відпочити з книгою.
Для мене саме природа Аляски і єдність персонажів з нею сподобались найбільше. В усьому іншому книга здалась дещо занадто мелодраматичною.
Історія розповідає про родину з трьох людей: батько - ветеран Вʼєтнаму, пережив полон і не може справитись зі своїми внутрішніми травмами; мати - жінка, що сліпо вірить, що її чоловік зміниться; донька - дитина, яка стала жертвою токсичного кохання своїх батьків.
Доньці доводиться боротись за право жити своє власне життя. Це важко, адже на шляху у неї страх перед батьком і хвилювання за матір.
Персонажі в книжці цікаві, як головні, так і другорядні. Головні герої взагалі викликають безліч емоцій, від емпатії до роздратування.
Сюжет динамічний, затягує, але при цьому відчувається ривками, мені не вистачило плавних переходів.
Також мені не сподобалось, що авторка кілька разів підкреслювала, що ніби пише про реальне життя. Вона вживала такі звороти, на кшталт «у книжках одне, а в житті по іншому». Мені в цей момент ще гостріше відчувалось, що це книжка і це вигадка, це не давало зануритись в історію на повну.
Загалом, рекомендую книгу тим, хто хоче швидко прочитати, відчути емоції і відпочити з книгою.
