Відгуки і рецензії читачів
08.04.2024
Я довго вагалась перед знайомством з творчістю Леопольда фон Захер-Мазоха. По-перше, не надто надихала така розтиражованість образу, по-друге, були сумніви, чи буде ця тема актуальною особисто для мене.
Але нове неймовірно гарне видання від ВСЛ таки переважило. Оформлення прекрасно передає атмосферу і тему твору.
Сама повість невелика за обсягом, але читалась доволі довго. І навіть трошки нудно. Я цілком усвідомлюю, яким новаторським був цей твір у свій час, але нині мені було важко читати всі ці повтори зітхань і старждань. Як кажуть, за що боролись, на те й напоролись.
Центральним сюжетом є пристрасне кохання між головним героєм Северином та його коханою - вдовою Вандою фон Дунаєв, яку він нарікає «Венерою в хутрі». Северин мріє втілити в життя свою еротичну фантазію про жінку, яка буде ним повелівати, принижувати, але робитиме це з коханням.
"Чим відданіше жінка демонструє свою відданість, тим швидше чоловік прокидається від кохання та стає самодуром. І навпаки: чим жорстокіше та зрадливіше вона поводиться, чим більше завдає чоловікові болю, тим більше збуджує його прагнення".
Ванда настільки добре вживається в роль, що нещасний Северин швидко змінює свої думки і бажання. Подальші події викликають душевні страждання і цілком очікуваний фінал.
Ця театральна і навіть трохи постановочна книга вчить читачів боятись своїх бажань.
Для мене це був цікавий досвід, але перечитувати її не буду – одного разу мені цілком вистачило.
Але нове неймовірно гарне видання від ВСЛ таки переважило. Оформлення прекрасно передає атмосферу і тему твору.
Сама повість невелика за обсягом, але читалась доволі довго. І навіть трошки нудно. Я цілком усвідомлюю, яким новаторським був цей твір у свій час, але нині мені було важко читати всі ці повтори зітхань і старждань. Як кажуть, за що боролись, на те й напоролись.
Центральним сюжетом є пристрасне кохання між головним героєм Северином та його коханою - вдовою Вандою фон Дунаєв, яку він нарікає «Венерою в хутрі». Северин мріє втілити в життя свою еротичну фантазію про жінку, яка буде ним повелівати, принижувати, але робитиме це з коханням.
"Чим відданіше жінка демонструє свою відданість, тим швидше чоловік прокидається від кохання та стає самодуром. І навпаки: чим жорстокіше та зрадливіше вона поводиться, чим більше завдає чоловікові болю, тим більше збуджує його прагнення".
Ванда настільки добре вживається в роль, що нещасний Северин швидко змінює свої думки і бажання. Подальші події викликають душевні страждання і цілком очікуваний фінал.
Ця театральна і навіть трохи постановочна книга вчить читачів боятись своїх бажань.
Для мене це був цікавий досвід, але перечитувати її не буду – одного разу мені цілком вистачило.
