0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Весілля Настусі

В обране З обраного
Дата відправки (?) 01.04.2024 - 02.04.2024
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Онлайн оплата Visa/Mastercard Онлайн оплата Visa/Mastercard
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Весілля Настусі

2016 рік. Брат із сестрою зі столиці вирушають на весілля сестри. Настуся живе із матір'ю на півночі Донеччини, де ще зовсім нещодавно тривали бої. Олег і Яра не надто прагнуть повертатися у рідне містечко — стосунки з матір'ю в обох не найкращі, а все навколо нагадує про складне дитинство та смерть батька-художника.

«Весілля Настусі» — це подорож на Донеччину в круговерті нових і давніх знайомих, несподіваних втрат і відновлених спогадів, які допоможуть краще зрозуміти, ким ти є і що тобі насправді потрібно.

Чому варто прочитати книжку «Весілля Настусі»?

  • Через історію однієї родини авторка представляє цілий соціальний зріз українського суспільства із проблемами ідентичності, мови, пам'яті та пошуку свого коріння.
  • Майстерно та ненав'язливо змальовує життя людей, яких торкнулася війна.
  • Показує різницю між тими, хто вперто продовжує триматися за своє коріння, і тих, хто вирішив розпочати нове життя.

Про авторку:

Ольга Богомаз — копірайтерка, менеджерка з комунікацій, маркетологиня. «Весілля Настусі» — її дебютний роман.

Цитати з книжки

Великої дружби між братом і сестрою не було ніколи. Вони йшли поруч, але паралельно, дотримуючись принципу невтручання в життя одне одного. Яра у школі відпрацьовувала відкатану програму відмінниці, Олег навчанням не цікавився, але до четвірок дотягував. Яра спілкувалася з популярними дівчатами, Олег водився з максимально дивними чуваками, яких тільки міг знайти в їхньому селищі міського типу. Яра танцювала й бігала естафети. Олег малював, але завжди намагався приховувати це від учителів.

 

Коли народжуєш дитину, яку ніхто, окрім тебе, не чекає, потрібно приготуватися її захищати. Яра зненавиділа сестру ще до народження — по-дитячо му сильно. Мати пообіцяла старшій доньці, що дозволить гратися з Настусею, а донька пообіцяла нізащо й ніколи цього не робити. В Олега були власні спостереження про нову сестру. Він почав зневажати молодшу, коли скінчилися гроші, а скінчилися вони приблизно тоді, коли мати привезла додому Настусю на таксі.

 

«Це перехрестя наче початок моєї власної топографії», — думав Олег. Вони стояли там, де їх висадила «волга», і, поки Яра розмовляла телефоном із матір’ю, він подумки продовжував екскурсію, розпочату краєвєдом. Попереду — труби,там вони народилися. По діагоналі від зупинки — масивні вказівники у стилі радянського конструктивізму, схожі на два сплетено-розчахнутих циркулі. Один указує на селище, інший — на Харків, себто на північ.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Кількість сторінок 208
ISBN 978-617-8203-54-2 (паперове видання), 978-617-8203-55-9 (електронна книга), 978-617-8203-56-6 (аудіокнига)
Теми Художня література
Розміри 145х215 мм
Літературний(а) редактор(ка) Олена Яценьо
Коректор(ка) Алла Кравченко
Верстальник Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Тетяна Волошина
Дизайн обкладинки Роман Мартинюк
Критичний читач Настасія Осідач
Автор(ка) Ольга Богомаз
Відгуки

Ольга Богомаз написала тонку й поетичну книжку. В ній стільки ніжності й любові до світу навколо, а ще до крихких людей, які цей світ населяють. Це історія про пам'ять, прощання і прощення. І один з найглибших дебютних романів, які мені довелося читати бурхливого 2022 року.

Богдана Романцова, літературна критикиня

Це ще один український істерн, яких нам так довго бракувало, щоб залатати ті літературні діри, якими було всіяне наше уявлення про українську сучасність. Ще кілька років тому мало хто мав уявлення про український провінційний схід - близький, домашній, не індустріальний, а виноградний, степовий, трояндовий і вкритий тонким шаром безнадії і навислої небезпеки із півночі. Це роман, що підкреслює нашу спільність, наші вже тепер колективні травми (Чи дивуватиметься хтось тепер рішенню купити квартиру у вцілілій частині будинку, куди колись втрапила російська ракета?). Водночас текст буденний і теплий, як літній задушливий день, коли ти нарешті дозволяєш собі попрощатись з минулим, відкинути мало стерпне теперішнє і просто кілька годин до потяга пошукати у донецьких ярах козу.

Євгенія Кузнєцова, письменниця, авторка роману «Спитайте Мієчку»
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Лець Оксана 06.03.2024
Скільки я читаю книжок про схід України, а все більше переконуюсь, що немає якоїсь таємничої особливості цього регіону, я бачу лише схожість. І ця сімейна історія вкотре мене в цьому переконала, бо я легко можу уявити, що Яра й Олег їдуть не в неназване типове містечко на Донеччині, а в моє рідне місто на Житомирщині. Ви думаєте, в нас не було тотальної русифікації? Всі, хто їхав в обласний центр, різко ставали російськомовними. Але так і не вміли грамотно писати па-рускі.

Такі ж депресивні пейзажі місця, звідки давно поїхав. Такі ж портрети втомлених і вічно незадоволених людей, що лишились. Такі ж проблиски надії від тих, хто таки щось робить. Такі ж родичі, що краще знають, як тобі жити. І так само не вміють ГОВОРИТИ.

Я легко можу уявити себе на місці головних героїв. Вони їдуть на весілля "по зальоту" до своєї 18-річної сестри Настусі і згадують власне непросте дитинство, шукають відповіді на питання, які тоді ніхто не ставив. Бо так не прийнято.

У цій книзі-травелозі є місце і сміху (здебільшого чорного), і суму, і родинним стосункам, і розслідуванню. Здавалося б, це доволі побутова історія, далеко не унікальна, але тому вона так близько відчувається. Як для дебюту, то це прекрасний старт письменницької кар'єри, я із задоволенням прочитаю наступні книги авторки.
Худякова Юлія 22.02.2024
Я з цікавістю читала роман, адже мені хотілось відкрити український схід, де я ніколи не була. Насправді, я б не сказала, що цей роман лише про Донеччину. Під час читання я ніби переносилась у знайомі місця на північній частині України.

Авторка піднімає цілий пласт сімейних проблем:
- нерозуміння між матір'ю та старшими дітьми. З появою найменшої дитини, старші ніби відділяються від родини. Вся мандрівка на весілля до сестри виглядає як поїздка через примус
- діти практично нічого не знали про батька і починають шукати якнайменші зачіпки про його майстерність
- брату та сестрі важко знаходитись разом. Вони ніби з різних планет.

Мандрівка додому відкриває незагоєні рани і ятрить душу героїв. На жаль, у кожній родині вистачає проблем, але найголовніше - проговорювати їх і намагатись вирішити разом.

Роман читається легко та швидко, але дарує багато питань для роздумів. Найбільше мені сподобались мальовничі описи. Вони знайомлять нас з красою місцевої природи, її ідентичністю.
Юлія 26.01.2024
Брат і сестра з Києва вирушають на весілля своєї сестри, яке "нікому не всралося, крім матері і сестри, вагітної у вісімнадцять". Поїздка обіцяє бути не найлегшою – у кожного свої образи на маму, місто, де вони виросли, збурює не надто приємні дитячі спогади, а також згадки про батька, який помер коли герої були ще маленькі.

Серед переваг роману – неймовірна українська мова, яку приємно читати. Вона різна, з багатьма синонімами. Діалоги написані мовами, які переплітаються – українською та російською. Це не руйнує атмосферу книжки, бо, мабуть, саме так розмовляли у Донецьку, куди їдуть Олег та Яра.

Мені книга видалася доволі гнітючою – все у всіх погано й зробити нічого не можна, або ж ніхто не хоче нічого робити. Мабуть, про сімейні конфлікти по іншому й не напишеш, але я не люблю порпатися у чужій брудній білизні. Можливо це просто не мій жанр.

Тому раджу читати, щоб насолодитися красивою українською мовою й тим, що в Україні є сучасні талановиті письменники.

Одна хороша цитата, яка нічого не пояснює, але дуже пасує атмосфері книжки))

«І, мабуть, дівчинка була б дуже нещасною від того, що стала розчаруванням для родичів, однак доля захистила її простим, але надійним способом: Настуся була дурепою».
Юлія 11.10.2023
"Їхнє минуле нагадувало собаку, що якийсь час біг за машиною, розривався від гавкоту, відставав, аж поки зупинився і зовсім замовк"

Роман не лише про подорож додому на Донеччину. Це подорож до самих себе, свого дитинства, де гояться і ятраться старі рани, де все до болю знайоме і від якого водночас хочеться негайно втекти.

▪️ Це роман про дитинство, а також сепарацію дітей від батьків. Яра і Олег - двійнята, яким довелося рано подорослішати. Хоч вони росли разом, але по-справжньому близькими не були. Складні стосунки з мамою, часті конфлікти залишили слід по цей час. Мама для мене залишилася нерозгаданою загадкою, проте розумію що легко їй теж не було.

▪️Це роман про український схід. Ще ніколи я не бачила його таким теплим і домашнім, як в цьому романі. "Виноградний, степовий, трояндовий", - написала Євгенія Кузнєцова і це так і є. Опис будинку дідуся героїв нагадав мені рідні краї мого дідуся, нагадав Черкащину. Горище, де скинуті старі іграшки, заплетений виноград біля ґанку, припнутий пес біля будки..
Сергій 15.08.2023
Мені сподобався роман, бо то є дуже чуттєво написано і справді багато речей повертають додому. Для мене він починається трохи тривожно, адже головні герої довго не відвідували свою матір з сестрою, вони рефлексують про свої дитячі травми, тригери та стосунки в сімʼї.

Написано це правдиво, адже одразу уявляєш себе у таких ситуаціях і починаєш думати про свою подорож додому: як виглядає автобус, які люди зустрічаються у дорозі, як змінилося місто від останнього візиту, тощо.

Раджу до прочитання!
Амалія 21.06.2023
Неймовірний роман. Кожне слово тут потрапляє в саме серденько. Вагон потяга, водій автобуса, день міста - все тут нагадує про рідне містечко, яке зараз потерпає від війни. Опинившися за тисячі кілометрів від дому, з цією книжкою я потрапила в знайомий мені раніше світ. Там безпечно і так затишно. А після прочитання залишається приємний сумний і, водночас, жаданий післясмак.
Неймовірно раджу всім, хто сумує за домом, за містом, з якого постійно намагався вибратися, а тепер не може повернутися. Або тим, хто хоче поринути в атмосферу маленького міста, де всі один одного знають, та насолодитися шаленими приготуванні до весілля Настусі.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім’я*
Ваш Email*
Введіть текст*
Рекомендовані книжки для вас і ваших друзів
З любов'ю — тато
Валерій Пузік
299,00 грн
209,00 грн
до +31.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
#Маріуполь #Надія
Надія Сухорукова
299,00 грн
224,00 грн
до +33.6 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни
Reporters
299,00 грн
224,00 грн
до +33.6 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Покоївка
Ніта Проуз
399,00 грн
до +59.85 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".
Чотири скарби неба
Дженні Тінхвей Джан
349,00 грн
до +52.35 лабів (?)
Відсоток кешбеку може бути від 5 до 15%, залежить від суми замовлення. Детальніше - в розділі "Правила спільноти".