Війна як внутрішнє переживання

«Війна як внутрішнє переживання» — есе Ернста Юнґера, опубліковане у 1922 році. У ньому Юнґер в абстрактній та рефлексивній формі розповідає про свій досвід Першої світової війни. Описуючи жорстокі аспекти у надзвичайно різкий спосіб, Юнґер позитивно оцінює битву, а відтак і війну, як екстремальну боротьбу за «ідею» і як досвід, що формує характер.

У книзі зібрані есеї присвячені різним аспектам війни, особливо Першій світовій війні з її позиційною боротьбою та матеріальними битвами.

Стиль чергується між підкреслено тверезими описами з іншого боку й експресіоністичними засобами вираження з іншого. Попри те, що есе претендує на історичне дослідження, воно перемежовується анекдотичними вставками про воєнний досвід.

Чому варто прочитати книжку «Війна як внутрішнє переживання»?

• У цьому творі ідеться про Західний фронт Першої Світової.
• Книга є продовженням мемуарів «У сталевих грозах».
• Автор книги — військовий офіцер, що має безпосередній досвід війни. Його роздуми є важливими для розуміння військових конфліктів.

Про автора:

Ернст Юнґер — німецький письменник, чия особистість і творчість сформувалися під впливом участі у Першій світовій війні. Він найбільш відомий своїми книгами про воєнний досвід, фантастичними романами та оповіданнями, а також різноманітними есеїстичними творами. Важливу частину його творчості складають детальні щоденники часів Першої та Другої світових воєн, а також пізнішої Федеративної Республіки Німеччини. У своїх елітарних, антибуржуазних і націоналістичних ранніх творах, які відносять до так званої Консервативної революції, Юнґер рішуче боровся проти Веймарської республіки. Він був нагороджений орденом Pour le Mérite у 1918 році, Великим хрестом ордена За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина із зіркою у 1959 році, а також отримав низку інших премій та нагород, у тому числі премію Гете у 1982 році, присудження якої викликало політичний скандал.