Війни, які я бачила

Прониклива та життєствердна історія одного селища під час Другої світової війни

«Війни, які я бачила» – одна з трьох неофіційних біографій американської письменниці та феміністки Ґертруди Стайн, яка товаришувала з багатьма популярними культурними діячами свого часу.

У цій книзі Стайн у майстерні літературній формі, з неабиякою іронією та сатирою розповідає про надзвичайно сумні та щемкі речі – про життя одного французького села у часи Другої світової війни, в якому люди щодня зустрічають кожен новий день зі сподіваннями на якнайскорішу перемогу та з вірою в майбутнє…

Чому варто прочитати книжку «Війни, які я бачила»?

• Неофіційна біографія Стайн, яких у неї приблизно три;
• книжка, в якій авторка з іронією та гумором змальовує життя французького села у повоєнний час;
• у цій книзі Стайн максимально демонструє свої літературні здібності та затверджує себе в статусі засновниці сучасної літератури.

Про авторку:  

Ґертруда Стайн (1874 – 1946) – американська письменниця, феміністка, поетка, сценаристка та колекціонерка мистецтва. Ґертруда навчалася в Гарварді та університеті Дж. Гопкінса. Коли в 1903 році вона разом зі своїм братом Лео, який був для неї близьким другом, опинилася в Парижі, то опинилася в центрі бурхливого творчого життя: вона міцно товаришувала з Пабло Пікассо, Ернестом Гемінґвеєм, подружжям Фітцджеральдів та багатьма іншими видатними митцями того часу. У той самий період вона почала активно надсилати свої твори до публікації  – найпершим критики схвалили її твір «Три життя». Її проза та поезія дуже близькі до кубізму, а також відрізняються особливою есперементальністю.