Ці червоні мурахи так нікуди і не зникли, вони лише змінили свою подобу...
«Вік червоних мурах» — психологічний роман про роки великого штучного голоду 1932-1933 років. Село Мачухи. Різні історії і різні долі, які, здавалося б, не могли насправді існувати в одній реальності. Історії зовсім різних жінок — одну з них голод вбиває, знищує все, що вона любить, іншу ж — голод має врятувати, але вона все глибше і глибше тоне у власному безумстві.
Червоний терор, канібалізм, смерті та несправедливість існують поруч з жадібністю та жагою до багатства. Куди сила бездушного голоду заведе жінок і як врятувати не лише своє тіло, а й розум?
Чим хороша ця книжка?
- Роман яскраво окреслює життя людей в період Голодомору та передає увесь жах, який довелося пережити людям.
- Драматичність художнього вимислу, що межує з реальними історіями тих, хто пережив та свідчив проти Червоного терору.
Про авторку:
Таня П’янкова - поетеса, письменниця, організаторка літературо-мистецьких заходів та фестивалів з Івано-Франківщини. Співзасновниця та креативна директорка літературної агенції «Зілля».
«Вік червоних мурах» — текст художній, тобто харизму автора з його світоглядом, душевною чуттєвістю і фізіологічною чутливістю приховати ніяк не вдасться, бо, власне, творення художнього тексту — то і є об’єднання душі індивідуальної з душею колективною (національної, світової, Універсальної...), глибинна історія емоцій...
