Відгуки і рецензії читачів
29.05.2024
Ростислав Семків у своїй книзі "Як читати класиків" створює справжній путівник для тих, хто прагне зрозуміти і полюбити класичну літературу. Його стиль викладу настільки дотепний і легкий, що книгу хочеться мати завжди під рукою для того, щоб у будь-який момент перечитати важливу думку або знайти натхнення.
Це, без сумніву, найцікавіший нон-фікшн, що потрапляв мені до рук останнім часом. Її написано легко і сучасно, а також приправлено чудовим гумором. Семків створює враження, ніби слухаєш лекцію викладача, з яким можна подискутувати, посміятися та знайти багато спільних думок.
Особливо імпонує, як автор розділив книги на рівні по складності читання. Семків пропонує нам цікаву мандрівку від легкого читання, такого як авантюрні історії Дюма та Жуля Верна, до найсильніших текстів Вулф, Кафки та Джойса.
Автор також надає безліч практичних порад, наприклад, уникати дочитування нецікавих книг до кінця — порада, яка справді може значно полегшити життя багатьом читачам.
Сподобалися роздуми про тортури дітей шкільною програмою з літератури. Семків пояснює, що любов до читання ніколи не з’явиться з-під примусу, і з цим важко не погодитися.
На десерт книга містить список більш ніж 200 сильних книг, які можна підібрати до будь-якої ситуації. Читати — не перечитати!
«Як читати класиків» допоможе пробратися крізь призму складного і незвіданого, усвідомити, що помилки — нормально, і навчить слухати СВОЇ істинні бажання. Читання дозволяє відпочивати і, водночас, самовдосконалюватись, якщо ви робите це з певним підходом.
Загалом, книга Ростислава Семківа — це чудовий вибір для всіх, хто хоче поглибити свої знання про літературні шедеври та навчитися отримувати від них максимальне задоволення. Вона здатна надихнути нове покоління читачів на знайомство з класикою та допомогти їм знайти в ній щось своє, особисте.
І хто скаже, що літературний снобізм – це погано?
Це, без сумніву, найцікавіший нон-фікшн, що потрапляв мені до рук останнім часом. Її написано легко і сучасно, а також приправлено чудовим гумором. Семків створює враження, ніби слухаєш лекцію викладача, з яким можна подискутувати, посміятися та знайти багато спільних думок.
Особливо імпонує, як автор розділив книги на рівні по складності читання. Семків пропонує нам цікаву мандрівку від легкого читання, такого як авантюрні історії Дюма та Жуля Верна, до найсильніших текстів Вулф, Кафки та Джойса.
Автор також надає безліч практичних порад, наприклад, уникати дочитування нецікавих книг до кінця — порада, яка справді може значно полегшити життя багатьом читачам.
Сподобалися роздуми про тортури дітей шкільною програмою з літератури. Семків пояснює, що любов до читання ніколи не з’явиться з-під примусу, і з цим важко не погодитися.
На десерт книга містить список більш ніж 200 сильних книг, які можна підібрати до будь-якої ситуації. Читати — не перечитати!
«Як читати класиків» допоможе пробратися крізь призму складного і незвіданого, усвідомити, що помилки — нормально, і навчить слухати СВОЇ істинні бажання. Читання дозволяє відпочивати і, водночас, самовдосконалюватись, якщо ви робите це з певним підходом.
Загалом, книга Ростислава Семківа — це чудовий вибір для всіх, хто хоче поглибити свої знання про літературні шедеври та навчитися отримувати від них максимальне задоволення. Вона здатна надихнути нове покоління читачів на знайомство з класикою та допомогти їм знайти в ній щось своє, особисте.
І хто скаже, що літературний снобізм – це погано?