Відгуки і рецензії читачів
12.06.2024
«Я завжди хотів бути доброю людиною, чинити добро, але обставини не дозволяли цього мені.»
Ці слова належать головному герою, лікарю Дейвідові Морею, якому постійно щось заважало чинити по совісті. Але у кожного своя совість і своє бачення життя.
За сюжетом молодий, розумний, симпатичний, бідний проте перспективний Морей знайомиться з добросердою Мері. Вони щиро закохуються одне в одного, заручаються, але через легеневу хворобу Морей відправляється на кілька тижнів у плавання до берегів Індії бортовим лікарем. На кораблі, звісно, відбувають нові знайомства і зароджується нове, таке ж щире, бажання «жити для себе». Покинута дівчина так і не дізнається що з ним сталось.
У Морея складається чудова кар’єра в аптечному бізнесі, він багатіє, але таки прагне спокутувати провину. Теж щиро. Сюжет ніби не новий, однак через подачу Кроніна неможливо відірватись, доки не дізнаєшся як Морею вдасться це зробити і чому.
Морей розуміє, що вчинив неправильно, але ніби і не міг по-іншому; прагне відректись від здобутого аморальним способом, але і розкіш цінує. Він сам як дерево, яке хилиться туди, куди дує вітер.
Кронін дуже цікаво пише, глибинна суть захована у спокійному описі подій.
Ці слова належать головному герою, лікарю Дейвідові Морею, якому постійно щось заважало чинити по совісті. Але у кожного своя совість і своє бачення життя.
За сюжетом молодий, розумний, симпатичний, бідний проте перспективний Морей знайомиться з добросердою Мері. Вони щиро закохуються одне в одного, заручаються, але через легеневу хворобу Морей відправляється на кілька тижнів у плавання до берегів Індії бортовим лікарем. На кораблі, звісно, відбувають нові знайомства і зароджується нове, таке ж щире, бажання «жити для себе». Покинута дівчина так і не дізнається що з ним сталось.
У Морея складається чудова кар’єра в аптечному бізнесі, він багатіє, але таки прагне спокутувати провину. Теж щиро. Сюжет ніби не новий, однак через подачу Кроніна неможливо відірватись, доки не дізнаєшся як Морею вдасться це зробити і чому.
Морей розуміє, що вчинив неправильно, але ніби і не міг по-іншому; прагне відректись від здобутого аморальним способом, але і розкіш цінує. Він сам як дерево, яке хилиться туди, куди дує вітер.
Кронін дуже цікаво пише, глибинна суть захована у спокійному описі подій.